глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5

Старий Завіт

Новий Завіт

1 Солуньці 4 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господї Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобає вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.

2. Бо знаєте, які заповідї дали ми вам Господом Ісусом.

3. Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,

4. щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостї і честї,

5. не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;

6. щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.

7. Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.

8. Тим же, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.

9. Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.

10. І справдї ви так чините всїм братам по всїй Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,

11. і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,

12. щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не знали нужди нї в чому.

13. Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надїї.

14. Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.

15. Се бо вам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.

16. Сам бо Господь з повелїннєм, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;

17. потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господеві на воздух, і так завсїди з Господем будемо.

18. Тим же втїшайте один одного словами сими.