2. Інакше перестали б приносити їх, тому що ті, котрі приносять пожертву, вже були одного разу очищені, і не мали б уже жодного усвідомлення гріхів.
3. Але пожертвами щороку нагадують про гріхи;
4. Бо не можливо, щоб кров телят і козлів поглинали гріхи.
5. А тому Христос, входячи у світ, каже: Пожертви і приношення Ти не зажадав, але тіло Мені приготував.
6. Усеспалення і пожертви за гріх Тобі не бажані.
7. Тоді Я сказав: Ось, іду, як на початку книжки написано про Мене; вчинити волю Твою, Боже.
8. Більше того, Він сказав, що ні пожертви, ні приношення, ні всеспалення, ані пожертви за гріх, – котрі приносяться за Законом, – Ти не забажав і не вподобав цього.
9. А тоді додав: Ось, Я йду вчинити волю Твою, Боже. Відміняє перше, аби поставити друге.
10. Ось із цієї волі освячені ми одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
11. І кожний священик щоденно стоїть на служінні і багато разів приносить одні й ті самі пожертви, котрі ніколи не можуть винищити гріхи.
12. Але Він, принісши одну пожертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
13. Очікуючи за тим, доки вороги Його будуть покладені, як підніжок, Йому під ноги.
14. Бо Він єдиним приношенням назавше вчинив досконалими тих, що освячуються.
15. Про це засвідчує вам також і Дух Святий; бо сказано: