22. Приступімо ж зі щирим серцем, з вірою уповні, окропивши серця очищенням від розбещеної совісті, і, омивши тіло водою чистою,
23. Будемо триматися сповідування надії неухильно, бо вірний Той, що Обіцяв.
24. Будемо уважні один до одного, заохочуючи до любови і до справ добрих;
25. Не будемо залишати зібрання свого, як ото є в деяких звичай; але будемо напучувати один одного, і тим наполегливіше, чим пильніше добачатимете наближення того дня.
26. Бо якщо ми, діставши пізнання істини, довільно грішимо, то не залишається вже пожертви за гріхи.
27. Але певне страшне очікування суду і лютість вогню, готового пожерти супротивників.
28. Якщо той, що відкинув закона Мойсеєвого, при двох чи трьох свідках, без милосердя карається смертю,
29. То наскільки більшого, гадаєте, покарання заслуговує той, хто топче Сина Божого і не вважає за святиню кров заповіту, котрою освячений, і Духа благодаті зневажає!
30. Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене помста, Я відплачу, каже Господь. І – ще: Господь буде судити Свій народ.
31. Страшно попасти в руки Бога Живого!