8. Вірою Авраам підкорився покликові йти до країни, котру мав одержати у спадок, і пішов, не відаючи, куди йде.
9. Вірою жив він на обіцяній Землі, мов на чужій, і мешкав у шатрах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці;
10. Бо чекав він міста на підмурку, котрому художник і будівничий – Бог.
11. Вірою й сама Сарра хоч була неплідна дістала силу прийняти насіння і породила всупереч своєму вікові, бо вважала, що вірний Той, Хто обіцяв.
12. І тому від одного, і причому омертвілого, народилося так багато, як багато зір на небі. І як безліч піску на березі морському.
13. Усі ці померли у вірі, не діставши обітниць, а лишень здалеку бачили їх, і раділи, і казали про себе, що вони мандрівники і зайшлі на землі;
14. Бо ті, котрі так говорять, показують, що вони шукають вітчизну.
15. І якби вони в думках мали ту вітчизну, з котрої вийшли, то мали б час повернутися.
16. Але вони бажали кращої, себто небесної; а тому й Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом: бо Він приготував їм місто.
17. Вірою Авраам, випробуваний, приніс був на пожертву Ісаака, і, маючи обітниці, приніс єдиновродженого,
18. Про котрого було сказано: В Ісаакові назветься (народиться) тобі насіння;