10. Бо мало статися, щоб Той, для Котрого все і від Котрого все, приведенням багатьох синів до слави ученням Вождя порятунку їхнього, вчинив досконалим через страждання.
11. Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, усі – від Єдиного; а тому Він не соромиться називати їх братами, кажучи:
12. Повідаю ймення Твоє братам Моїм, посеред Церкви оспіваю Тебе.
13. І – ще: Я буду сподіватися на Нього. І – ще: Ось, Я і діти, котрих дав Мені Бог.
14. А що діти стали учасниками плоті і крови, то й Він Сам також прийняв теж саме, щоб смертю через смерть зруйнувати (знищити) того, хто мав владу смерти, котрий є диявол.
15. І визволити тих, котрі від страху смерти упродовж цілого життя були поневолені рабством.
16. Бо не Ангелів Він буде приймати, але прийматиме насіння Авраамове.
17. Саме тому Він мусив у всьому уподібнитися братам, аби милостивим бути і вірним першосвящеником перед Богом, щоб стати вблаганням (примиренням) за гріхи людей,
18. Бо, як Сам Він вистраждав, спокушуваний, то може й спокушуваним допомогти.