11. А тому бажаємо також, щоб кожний з вас, для цілковитої певности в надії, виявив таку саму ревність до кінця;
12. Щоб ви не зледащіли, але наслідували тих, котрі вірою і довготерпінням успадковують обітниці.
13. Бог, даючи обітниці Авраамові, оскільки не міг ніким вищим присягнутися, присягався Сам Собою,
14. Кажучи: Істинно, благословляючи, благословлю тебе і, розмножуючи, розмножу тебе.
15. Отож, Авраам довго терпів і одержав обіцяне.
16. Люди присягаються горішнім і присяга на підтвердження закінчує всіляку суперечку в них.
17. А тому й Бог, бажаючи показати якомога величніше спадкоємцям обітниці непохитність Своєї волі, підтвердив присягою,
18. Щоб у двох непорушних речах, в котрих неможливо Богові сказати неправду, тверду втіху ми мали, поспішили взятися за надію, передніше залишену для нас.
19. Котра для душі є, неначе якір безпечний і міцний, і входить у внутрішнє за завісу,
20. Куди предтечею за нас увійшов Ісус, ставши Першосвящеником навіки за чином Мелхиседека.