11. Отож, якби досконалість досягалася засобом священства левитів, – бо з ним поєднаний Закон народу, – то яка ще була б потреба поставати якомусь іншому священикові за чином Мелхиседека, а не за чином Аарона називатися.
12. Тому що зі зміною священства неодмінно станеться переміна також і Закону.
13. Бо Той, про Котрого оповідається це, належав до іншого коліна, з котрого ніхто не приступав до жертовника;
14. Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Юди, а це коліно, про котре Мойсей нічого не сказав відносно священства.
15. І це ще виразніше видно з того, що на подобу Мелхиседека постає інший священик,
16. Котрий такий не за законом тілесної заповіді, але за силою життя, що не припиняється.
17. Бо Він прийняв таке свідчення: Ти священик навіки за чином Мелхиседека.
18. А відміна попередньої заповіді, що була раніше, буває з причини її немочі та марноти,
19. Бо Закон нічого не вдосконалив; але вводиться краща надія, засобом котрої ми наближаємося до Бога.
20. І це було не без присягання, –
21. Бо ті були священиками без присяги, а Цей з присягою, тому що про Нього сказано: Присягався Господь і не буде каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседека,
22. То запорукою кращого Заповіту став Ісус.
23. Причому, тих священиків було багато, тому що смерть не дозволяла бути одному;
24. А Цей тому, що живе вічно, має також священство, яке не змінюється,
25. А тому й може завжди рятувати тих, що приходять через Нього до Бога, адже завжди живий, щоб клопотатися за них.
26. Таким якраз і має бути у нас Першосвященик: святий, непричетний до зла, бездоганний, відділений од грішників і піднесений вище небес,
27. Котрий не має потреби щоденно, як ті першосвященики, приносити пожертви найперше за свої гріхи, потім за гріхи народу: бо Він звершив це одного разу, коли приніс на пожертву Себе Самого.