11. Але Христос, Першосвященик майбутніх гараздів (благ), прийшовши з більшою і досконалішою скинією, нерукотворною, себто не такого упорядження,
12. І не з кров‘ю козлів і бичків, але зі Своєю Кров‘ю, одного разу зайшов до святині, і придбав вічну покуту.
13. Бо якщо кров телят і козлів і попіл телиці через окроплення освячує опоганених, щоб тіло було чисте,
14. То тим паче кров Христа, Котрий Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих справ, для служіння Богові живому й істинному!
15. І тому Він є Посередник Нового Заповіту, щоб смертю Його, для покути від злочинів, учинених за першого Заповіту, вони, що прикликані, могли одержати обіцянку вічного спадку.
16. Бо, де є заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповідача,
17. Тому що Заповіт чинний після померлих; він не має сили, коли заповідач живий.
18. А тому й перший заповіт був утверджений не без крови.
19. Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв крові телят і козлів з водою і вовною червоною та з ісопом, і окропив як саму книгу, так і увесь народ,
20. Кажучи: Це кров Заповіту, котрого заповідав вам Бог.
21. А також окропив кров‘ю і скинію і увесь посуд для Богослужіння.
22. Зрештою, майже все за законом очищається кров‘ю, і без пролиття крови не буває прощення.