17. Тому що Заповіт чинний після померлих; він не має сили, коли заповідач живий.
18. А тому й перший заповіт був утверджений не без крови.
19. Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв крові телят і козлів з водою і вовною червоною та з ісопом, і окропив як саму книгу, так і увесь народ,
20. Кажучи: Це кров Заповіту, котрого заповідав вам Бог.
21. А також окропив кров‘ю і скинію і увесь посуд для Богослужіння.
22. Зрештою, майже все за законом очищається кров‘ю, і без пролиття крови не буває прощення.
23. Тому образи небесного мусили очищатися цими, а саме небесне кращими від цих пожертвами.
24. Бо Христос зайшов не до рукотворної святині, за зразком справжньої спорудженої, але до самісінького неба, аби постати нині за нас перед Божим обличчям.
25. І не для того, аби багато разів приносити Себе, як першосвященик входить до святині щороку з чужою кров‘ю;
26. Інакше належало б Йому багато разів страждати від початку світу. А Він одного разу, наприкінці віків, з‘явився для знищення гріха пожертвою Своєю.
27. І як людям належить одного дня померти, а відтак суд,
28. Так само й Христос, Котрий одного разу приніс Себе на пожертву, щоб узяти на себе гріхи багатьох, удруге з‘явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекатимуть на Нього, щоб урятуватися.