1. Павло Апостол, вибраний не людьми і не через людину, але Ісусом Христом і Богом Вітцем, що воскресив Його з мертвих,
2. І всі брати, що зі мною, – церквам галатійським:
3. Благодать вам і мир від Бога Вітця і Господа нашого Ісуса Христа,
4. Котрий віддав Себе Самого за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку, з волі Бога і Вітця нашого;
5. Йому слава навіки вічні, амінь!
6. Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і починаєте інше проповідувати,
7. Котре, зрештою, не інше, проте є люди, які бентежать вас, бажаючи спотворити Христову Євангелію.
8. Та якби навіть ми чи Ангел з неба почав проповідувати вам не те, що ми проповідували вам, то нехай буде анатема! анатема - прокляття
9. Як ми передніше казали, так і зараз кажу: Хто проповідує вам не те, що ви прийняли, то нехай буде анатема.
10. Чи в людей я нині шукаю доброзичливости, чи в Бога? Чи людям догоджати прагну? Якби я донині людям догоджав, то не був би служником Христовим.
11. Сповіщаю вам, браття, що Євангелія, котру я благовістив, не є від людей;
12. Бо я також прийняв її, і навчився не від людини, але через одкровення Ісуса Христа.
13. Ви чули про мій минулий спосіб життя у юдействі, що я жорстоко переслідував Церкву Божу і спустошував її;
14. І досягав успіхів у юдействі більше від багатьох ровесників із мого роду, був ревним і запеклим прихильником батьківських моїх заповітів.
15. А коли Бог, що вибрав мене від лона матері моєї і покликав благодаттю Своєю, явив добру волю,
16. Відкрити в мені Сина Свого, щоб я благовістив Його поганам, – я не почав зараз же радитися з плоттю та кров‘ю,
17. І не пішов до Єрусалиму, щоб зустрітися там з Апостолами, що були передніше мене, а подався до Аравії і знову повернувся до Дамаску.
18. Відтак, по трьох роках, ходив я до Єрусалиму побачитися з Петром і пробув у нього днів із п‘ятнадцять,
19. А іншого з Апостолів я не бачив жодного, окрім Якова, брата Господнього.
20. А що вам пишу, то ось, перед Богом, не обманюю.
21. Відтак помандрував я до країн Сирії та Кілікії.
22. Церквам Христовим у Юдеї особисто я не був відомий,
23. А лише чули вони, що той, котрий переслідував їх колись, нині благовістить віру, яку раніше винищував, –
24. І прославляли за мене Бога.