12. І відповідав він і сказав: Чи не повинен я в подробицях оповісти те, що вкладає Господь в уста мої?
13. І сказав йому Балак: Ходімо зі мною на друге місце, з котрого ти побачиш його, але тільки частку його побачиш, а всього його не побачиш; і прокляни мені його звідти.
14. І взяв його на місце сторожі, на верховину гори Пісґі, і спорудив сім жертовників, і підніс по бичку і по баранові на кожному жертовнику.
15. І сказав Валаам Балакові: Постій тут біля приношення всеспалення твого, а я піду назустріч Богові.
16. І зустрівся Господь з Валаамом, і вклав слово в уста його, і сказав: Повернися до Балака, і отак говори.
17. І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля приношення всеспалення свого, і з ним князі моавські. І сказав йому Балак: Що говорив Господь?
18. А він оповів притчу свою і сказав: Підведися, Балаку, і послухай уважно мене, сину Ціппорів.
19. Бог – не людина, щоб Йому неправду казати, і не син людський, щоб Йому каятися. Чи він сказав що-небудь і не зробив? Буде говорити і не звершить успішно?
20. Ось, я дістав заповідь благословити, і Він благословив, і я не можу знехтувати цим.