16. І зустрівся Господь з Валаамом, і вклав слово в уста його, і сказав: Повернися до Балака, і отак говори.
17. І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля приношення всеспалення свого, і з ним князі моавські. І сказав йому Балак: Що говорив Господь?
18. А він оповів притчу свою і сказав: Підведися, Балаку, і послухай уважно мене, сину Ціппорів.
19. Бог – не людина, щоб Йому неправду казати, і не син людський, щоб Йому каятися. Чи він сказав що-небудь і не зробив? Буде говорити і не звершить успішно?
20. Ось, я дістав заповідь благословити, і Він благословив, і я не можу знехтувати цим.
21. Не видно бідування у Якова і не помітно нещастя в Ізраїля; Господь, Бог його, з ним, і царський звук сурми із ним.
22. Бог вивів їх із Єгипту, як той, що має силу, як у єдинорога.
23. Бо немає ворожби поміж Яковом, і чарів нема в Ізраїля. Свого часу скажуть про Якова і про Ізраїля: Ось що витворив Бог!
24. Ось народ, наче величний лев устає, і як лев молодий підводиться; не ляже, доки не з'їсть здобичі і не нап'ється крови з убитої.
25. І сказав Балак Валаамові: Ні проклинати не проклинай, ні благословляти не благословляй його.
26. І відповідав Валаам, і сказав Балакові: Чи не казав я тобі, що я буду робити все те, що скаже мені Господь?
27. І сказав Балак Валаамові: Іди, я візьму тебе ще до іншого місця, – може, буде прихильність в очах Божих, і звідти проклянеш мені його.
28. І взяв Балак Валаама на верховину Пеору, що дивиться на Ешімон.
29. І сказав Валаам Балакові: Споруди мені тут сім жертовників, і приготуй мені сім бичків і сім баранів.