1. Валаам побачив, що Господові приємно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, на ворожбу, але обернувся лицем своїм до пустелі.
2. І глянув Валаам, і побачив Ізраїля, котрий вилаштувався за своїми племенами, і був на ньому Дух Божий.
3. І виголосив він притчу свою, і сказав: говорить Валаам, син Беорів, говорить муж з очима відкритими.
4. Говорить той, котрий чує слова Божі, котрий бачить видіння Всемогутнього; впадає у потьмарення, але відкриті очі його.
5. Які чудові шатра твої, Якове, і житла твої, Ізраїлю!
6. Розляглися вони, мов долина, як сади біля річки, мов дерева алойні, насаджені Господом, мов кедри при водах.
7. Вода тече з його відер, і насіння його буде у багатьох водах, і піднесеться над Аґаґом цар його і піднесеться царство його.
8. Бог вивів його з Єгипту, як той, що має силу, як у єдинорога, пожирає народи, ворожі до нього, трощить кості їхні і стрілами своїми уражає ворога.
9. Приліг, лежить, мов лев, і, як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і той, хто проклинає тебе, – проклятий.
10. І запалав гнів Балаків на Валаама, і вдарив він рукою об руку свою, і сказав Балак Валаамові: Я прикликав тебе, щоб ти прокляв ворогів моїх, а ти благословляєш їх уже утретє.
11. Отож, забирайся на своє місце; я хотів пошанувати тебе, та ось, Господь позбавляє тебе честі.
12. І сказав Валаам Балакові: Чи не казав я послам твоїм, котрих ти прислав до мене:
13. А хоч би мені давав Балак повнісінький дім срібла і золота, не можу йти не за Господньою заповіддю, щоб учинити що-небудь добре чи погане за своїм розумом: але що скаже Господь, те й буду говорити."
14. Отож, ось, я йду до народу свого; іди, я звіщу тобі, що вчинить народ сей з народом твоїм із плином часу.