12. Окрім Калева, сина Єфуннеєвого, кенізеянина, та Ісуса, сина Навинового, тому що вони були цілком з Господом.
13. І запалав гнів Господній на Ізраїля, і водив Він їх пустелею сорок літ, аж доки не скінчився (вимер) увесь рід, який учинив зло в очах Господніх.
14. І ось, замість батьків ваших, повстали ви, поріддя грішників, аби підсилити ще силу гніву Господнього на Ізраїля.
15. Якщо ви одвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви загубите увесь народ цей.
16. І наблизилися вони до нього, і сказали: Ми збудуємо тут кошари для стад наших і міста для дітей наших.
17. А самі першими озброємося і підемо попереду синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх в місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, для безпеки від мешканців землі.
18. Не повернемося в доми наші, доки не займуть сини Ізраїля кожний володіння своє.
19. Тому що ми не візьмемо з ними володінь потойбіч Йордану і далі, тому що володіння нам дісталися по цей бік Йордану, східніше.
20. І сказав їм Мойсей: Якщо ви так зробите, якщо озброєні рушите на війну перед Господом,
21. І піде кожний із вас озброєний за Йордан перед Господом, аж доки не винищить Він ворогів своїх перед Собою,
22. І підкорена буде земля ота перед Господом; то потім повернетеся і будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і буде оця земля вашим володінням перед Господом.
23. А якщо не вчините так, то згрішите перед Господом, і, будьте певні, ваш гріх знайде вас.
24. Споруджуйте собі міста для дітей ваших і кошари для овець ваших, і робіть, що сповідане устами вашими.
25. І сказали сини Ґадові і сини Рувимові Мойсеєві: Служники твої вчинять, як наказав володар наш.