3. І переказали народові розпорядження, кажучи: Коли побачите Ковчега заповіту Господа, Бога нашого, і священиків, і левитів, які будуть нести його, то ви також рушайте з місця свого і йдіть за Ковчегом.
4. А втім, відстань між вами і ним має бути близько двох тисяч ліктів за мірою; не підходьте до нього близько, щоб знати вам шлях, котрим простувати; бо ви не ходили цим шляхом ні вчора, ні третього дня.
5. І сказав Ісус народові: Освятіться, бо завтра витворить Господь поміж вами чудеса.
6. А священикам сказав Ісус: Візьміть Ковчега заповіту і рушайте перед народом. Священики взяли Ковчега заповіту, і пішли перед народом.
7. Тоді Господь сказав Ісусові: В сей день Я зачну звеличувати тебе перед очима всіх синів Ізраїля, аби вони спізнали що, як Я був із Мойсеєм, так буду й з тобою.
8. А ти накажи священикам, які несуть Ковчега заповіту, і скажи: Як тільки увійдете у воду Йордану, зупиніться в Йордані.
9. Ісус сказав синам Ізраїля: Підійдіть сюди і вислухайте слова Господа, Бога вашого.
10. І сказав Ісус: З цього будете знати, що серед вас є Бог живий, котрий прожене від вас ханаанеїв і хеттеїв, і хіввеїв, і періззеїв, і ґірґашеїв, і амореїв, і євусеїв.
11. Ось, Ковчег заповіту Господа всієї землі рушить перед вами через Йордан.
12. І візьміть собі дванадцять мужів із колін Ізраїлевих, по одному чоловікові від коліна.
13. І тільки-но ступні священикових ніг, які нестимуть Ковчега Господа, Володаря всієї землі, ступлять у воду Йордану, то відокремляться води, які течуть донизу, від тих, що вгорі, і вони стануть стіною.
14. Отож, коли народ рушив од своїх шатрів, щоб перейти Йордан, і священики понесли Ковчега заповіту перед народом,
15. То тільки-но ті, що несли Ковчега, ступили у воду Йордану, і ноги священиків, які несли Ковчега, занурилися у воду Йордану (Йордан виходить з берегів своїх в пору жнив),
16. Вода, що бігла зверху, зупинилася і звелася стіною на вельми значній відстані до міста Адама, котре за Цортаном; а та, що бігла в море рівнини, в море Солоне, пішла і щезла.