5. І ось, прийшов Саул з волами з поля і сказав: Що сталося з народом, що він плаче? І переказали йому слова мешканців Явешу,
6. І злинув Дух Божий на Саула, коли він зачув ці слова і вельми спалахнув гнів його.
7. І взяв він двійко волів, і розітнув їх на частини, і послав у всі володіння ізраїльські через тих послів, оголошуючи, що так буде учинено з волами того, хто не піде слідом за Саулом і Самуїлом. І запопав страх Господній народ, і виступили всі, як один чоловік.
8. Саул оглянув їх у Безеку, і було синів Ізраїля триста тисяч, і мужів Юдиних тридцять тисяч.
9. І сказали послам, що прийшли: Отак скажіть мешканцям Явешу Ґілеадського: Завтра, коли пригріє сонце, буде вам допомога. І прийшли посли, і оголосили мешканцям Явешу, і вони зраділи.
10. І сказали мешканці Явешу Нахашові: Завтра вийдемо до вас, і вчиняйте з нами, як вам заманеться.
11. Наступного дня Саул розділив народ на три загони, і вони пробралися в середину табору під час вранішньої сторожі і винищували аммонійців аж до спекотного дня; а ті що залишилися, розпорошилися аж так, що не лишилося з них двоє разом.
12. Тоді сказав народ Самуїлові: Хто говорив: Чи Саулові царювати над нами? Видайте цих людей, і ми їх повбиваємо!
13. Але Саул сказав народові: Сього дня нікого не можна вбивати, бо сьогодні Господь звершив порятунок в Ізраїлі.
14. І сказав Самуїл народові: Ходімо в Ґілґал, і поновимо там царство.