1. Священикам-левитам, всьому колінові Левієвому, не буде частки і спадку з Ізраїлем: вони мають харчуватися приношеннями Господа і Його спадком.
2. Тому спадщини не буде їм поміж братами їхніми; Сам Господь – спадок його, як Він говорив йому.
3. А ось, що має належати священикам від народу, від тих, що приносять для пожертви биків чи овець: маєте давати священикові лопатку, щелепи і шлунка.
4. Також початок від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початок від вовни овечок твоїх віддай йому.
5. Тому що його вибрав Господь, Бог твій, із усіх колін твоїх, щоб він стояв перед Господом, Богом твоїм, служив в ім'я Господа, сам і сини його у всі дні,
6. І якщо левит прийде від будь-яких брам твоїх, із краю синів Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, котре вибере Господь,
7. І буде служити в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед Господом:
8. То нехай вони користуються однаковою часткою, понад одержане від продажу батьківського майна.
9. Коли ти увійдеш на землю, котру дає тобі Господь, Бог твій, тоді не навчися чинити мерзоту, яку вчиняли народи оці.
10. Не має знаходитися в тебе чоловік, який проводить сина свого чи доньку свою через вогонь, а також віщун, ворожбит і чародій,
11. Облесник, який викликає духів, чарівник, і той, що викликає мертвих.
12. Тому що бридкий перед Господом кожний, хто вчиняє це, і ось за ці мерзоти Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе.
13. Будь бездоганним перед Господом, Богом твоїм;
14. Бо народи ці, котрих ти проганяєш, слухають ворожбитів і віщунів; а тобі не те дав Господь, Бог твій.
15. Пророка з-поміж тебе, із братів твоїх, як мене, настановить тобі Господь, Бог твій, – його слухайте;
16. Оскільки ти просив у Господа, Бога твого, біля Хориву в день зібрання, говорячи: "Нехай не почую більше голосу Господа, Бога мого, і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти",
17. То сказав мені Господь: Добре те, що вони говорили.
18. Я поставлю їм Пророка з-посеред братів їхніх, Такого, як ти, і вкладу слова Мої в уста Його, і Він буде говорити їм, все, що Я накажу Йому.
19. А коли промине час і хтось не підкориться словам Моїм, котрі Пророк той буде говорити в ім'я Моє, з того зажадаю відплати.
20. Але пророка, котрий зухвало говоритиме Моїм йменням те, чого Я не наказав йому говорити, і котрий буде говорити у ймення богів інших, такого пророка зрокуйте на смерть.
21. І якщо скажеш у серці своєму: "Як ми впізнаємо слово, котре не Господь говорив?" то,