1. По смерті Ісуса запитували сини Ізраїля Господа, говорячи: Хто з нас передніше піде на ханаанеїв – воювати з ними?
2. І сказав Господь: Юда піде, ось Я віддаю землю в руки його.
3. А Юда сказав Симеонові, братові своєму: Вибери мого жереба, і будемо воювати з ханаанеями; і я виберу твого жереба. І пішов з ним Симеон.
4. І рушив Юда, і віддав Господь ханаанеїв і періззеїв у руки їхні, і побили вони з них у Безеку десять тисяч чоловіків.
5. У Безеку стрілися вони з Адоні-Безеком, воювали з ним, і винищили ханаанеїв і періззеїв.
6. Але Адоні-Безек утік, і гналися за ним, і впіймали його, і повідрубували великі пальці його рук та ніг його.
7. Тоді сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали крихти під столом моїм. Як чинив я, так учинив мені Бог. І вони привели його до Єрусалиму, і він помер там.
8. І воювали сини Юдині супроти Єрусалиму, і захопили його, і понищили його вістрям меча, а місто підпалили.
9. Потім пішли сини Юдині воювати з ханаанеями, котрі мешкали на горах і на південній землі у долині.
10. І рушив Юда на ханаанеїв, котрі мешкали в Хевроні (Передніше ім'я Хеврона було Кір'ят-Арба) і завдали поразки Шешаєві, Ахіманові і Талмаєві.
11. А звідти пішов він супроти мешканців Девіру; а ім'я Девірові колись: Кір'ят-Сефер.
12. І сказав Калев: Хто завдасть поразки Кір'ят-Сеферові і захопить його, тому віддам Асху, доньку мою за дружину.
13. І захопив його (місто) Отніїл, молодший брат Калевів. І він дав йому свою доньку Асху за дружину.
14. Коли належало їй іти до нього, Отніїл навчив її просити в батька її поля, і вона зійшла з віслюка, а Калев сказав їй: "Що тобі?"
15. Ахса сказала йому: Дай мені благословення; ти дав мені землю на півдні, то дай мені й джерела води. І дав їй Калев джерела горішні та джерела долішні.
16. А сини кенеянина, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм, з Юдиними синами до Юдиної пустелі, що на півдні Араду. І пішли вони й оселилися серед народу.
17. І рушив Юда з Симеоном, братом своїм, і завдали поразки ханаанеям, що мешкали в Цефаті, і повністю винищили його, і назвав те місто ім'ям: Хорма.
18. Юда захопив також Аззу та рубіж її, й Ашкелон та рубежі його, і Екрон та рубежі його.
19. Господь був з Юдою, і він оволодів горою. Але мешканців долини не міг прогнати, бо в них були залізні колісниці.
20. І віддали Калевові Хеврон, як заповідав Мойсей, і вигнав він звідти трьох синів енакових.
21. Але євусеїв, котрі мешкали в Єрусалимі, не вигнали сини Веніяминові, і живуть євусеї з синами Веніямина в Єрусалимі до цього дня.
22. І дім Йосипів також пішов на Бет-Елу, і Господь був з ними.
23. І вивідували сини Йосипові Бет-Елу, а ім'я міста того було колись: Луз.
24. І побачили вивідувачі якогось чоловіка, що йшов з міста, і сказали йому: Покажи нам вхід до міста, і вчинимо тобі милість.
25. Він показав їм вхід до міста, і завдали вони місту поразки мечем, а чоловіка цього і всіх родичів його відпустили.
26. Чоловік цей пішов до краю хеттеян, і збудував місто, і назвав його: Луз, – воно носить ім'я його аж до цього дня.
27. І Манасія не вигнав мешканців Бет-Шеану та залежних від нього міст, і Таанаху та залежних від нього міст, і мешканців Дору, та залежних від нього міст, і мешканців Ївлеаму та залежних від нього міст, і мешканців Меґіддо та залежних від нього міст, і лишилися ханаанеї жити в цім краю.
28. Коли Ізраїль став на силі, тоді примусив він ханаанеїв приносити данину, але вигнати, не вигнав їх.
29. І Єфрем не прогнав ханаанеїв, що мешкали в Ґезері, – і жили ханаанеї серед них у Ґезері.
30. І Завулон не прогнав мешканців Кітрону і мешканців Нагалолу, і жили ханаанеї серед них і платили їм данину.
31. І Асир не вигнав мешканців Акко і мешканців Сидону і Ахлаву, Ахзіву і Хелби, і Афіку, і Рехову.
32. І мешкали асирити серед ханаанеїв, мешканців землі тієї, бо вони не прогнали їх.
33. І Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і жив серед ханаанеїв, мешканців землі тієї; і мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату платили йому данину,
34. І чинили опір амореї синам Дановим у горах; бо не пускали їх сходити на долину.
35. І лишилися амореї жити на горі Херес, в Айялоні та в Шаалевімі, але рука дому Йосипового здолала амореїв, і стали вони приносити данину їм.