1. І повернувся той Ангел, котрий говорив зі мною, і пробудив мене, як пробуджують людину від сну її.
2. І сказав він мені: Що ти бачиш? І відповідав я: Бачу, ось світильник увесь із золота і горнятко для єлею над ним, і семеро лампад на ньому, і по семеро руручок поруч з лампадами, котрі угорі над ним.
3. І дві оливки на ньому, одна праворуч від горнятка, а друга з лівого боку його.
4. І відповідав я і сказав Ангелові, що розмовляв зі мною: Що це, володарю мій?
5. І Ангел, що розмовляв зі мною, відповідав і сказав: Ти не знаєш, що це? І сказав я: Не знаю, володарю мій.
6. Тоді відповідав він і сказав мені: Так! Це слово Господа до Зоровавеля, яке оповідає: Не військом і не силою, але Духом Моїм, говорить Господь Саваот.
7. Хто ти є, велика горо перед Зоровавелем? Ти рівнина, і винесе він наріжного каменя при голосних вигуках: Благодать, благодать на ньому!
8. І було до мене слово Господнє:
9. Руки Зоровавеля поклали підвалини Домові цьому; його руки й завершать його, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до вас.
10. Бо хто може вважати день цей не важливим, коли радісно дивляться на будівельний висок в руках Зоровавеля ті сім, – це очі Господа, котрі зором оглядають всеньку землю?
11. Тоді відповідав я і сказав йому: Що це за дві маслини і з правого боку світильника і з лівої сторони його?
12. Удруге почав я говорити і сказав йому: Що засвідчують дві гілочки оливки, котрі через дві золоті рурочки виливають із себе золото?
13. І сказав він мені: Ти не відаєш, що це? Я відповідав: Не знаю, володарю мій.