1. Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам.
2. Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді.
3. Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе.
4. Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.
5. У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.
6. Хоч і був Він Богом у всіх відношеннях,та не вважав Свою рівність Богові скарбом,за який треба триматися.
7-8. Замість того, Він полишив Своє місце із Господом,ставши рабом, звичайною людиною.І ставши таким, принизив Себе,й був покірливим до останньої години,аж до смерті на хресті.
9. Через те Бог возніс Йогоі звеличив до таких висот і дав Йому ім’я,яке є найважливішим від будь-якого іншого імені,
10. щоб усі, хто знаходиться на небі,на землі і під землею,схилили коліна на Славу імені Ісусового.
11. І щоб усі уста проголошували, що Ісус Христос —Господь на Славу Бога Отця.
12. Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом.
13. Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.
14. Робіть усе без нарікань та суперечок,
15. щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі.
16. Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.
17. І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами.
18. У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.
19. Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас.
20. І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя.
21. Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа.
22. Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.
23. Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи.
24. Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.
25. Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй.
26. Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів.
27. Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя.
28. І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.
29. Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей.
30. Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.