1. Проводиреві хора: під кобзу шестиструнну; для синів Корея в науку; пісня любощів. І з мого серця добре слово ллється. Я кажу: Моя пісня цареві! Язик мій, як тростинка в руцї вправного писаря.
2. Ти красотою понад синами людськими; люба врода розлилась на губах твоїх; тому благословив тебе Бог по віки.
3. Привяжи, лицарю, меча твого на поясницї, меча слави твоєї і величия твого.
4. І в потузї твоїй йди щасливо задля правди і лагідностї і справедливостї; і навчить тебе страшного правиця твоя.
5. Стріли твої гострі в серце ворогам царя! Від них падають народи під тобою.
6. Престол твій, Боже, по всї віки, жезло правоти - жезло царства твого.
7. Ти полюбив справедливість і зненавидїв беззаконнє; для того помазав тебе Бог, твій Бог, миром радостї, понад товаришами твоїми.
8. Миро, алое і кассія, се все шати твої, що приносять тобі в палатах із слоневої костї, де звеселяють тебе піснями, виграваючи на струнах.
9. Між твоїми красотами царські дочки; праворуч коло тебе стоїть цариця в золотї Офирському.
10. Слухай, дочко, і глянь та й прихили ухо твоє, і забудь про нарід твій і дім батька твого!
11. І буде люба врода твоя цареві; як що він Господь твій, то поклонися йому чесно!
12. І дочки Тирські, дуки народів, з дарами шукати муть лице твоє.
13. Преславна там царівна; шати її золотом ткані;
14. У пишних шатах поведуть її до царя; за нею приведуть до тебе дївиць, другинь її.
15. Приведуть їх серед найбільшої радостї і веселостї, увійдуть вони в палату царя.
16. На місцї батьків твоїх будуть сини твої; зробиш їх князями по цїлій землї.
17. Згадувати му імя твоє всякого часу; тому прославляти муть тебе народи по віки вічні.