глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31
  32. 32
  33. 33
  34. 34
  35. 35
  36. 36
  37. 37
  38. 38
  39. 39
  40. 40
  41. 41
  42. 42

Старий Завіт

Новий Завіт

Йов 28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

1. Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.

2. Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.

3. (Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.

4. Пробивають закон у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.

5. Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.

6. Камінь її - то сафир із золотими крупцями.

7. Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;

8. Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.

9. На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.

10. В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.

11. Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.

12. А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?

13. Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.

14. Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!

15. Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;

16. Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.

17. Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.

18. А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість - цїннїйш над рубини.

19. Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.

20. Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?

21. Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.

22. Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;

23. Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.

24. Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.

25. Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,

26. Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, -

27. Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,

28. І сказав чоловіку: Страх Господень - се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого - се розум.