1. І спочив Авійя з батьками своїми, і поховали його в місті Давидовому. І зацарював Аса, син його, замість нього. За днів його панував мир у країні цілих десять літ.
2. І чинив Аса добре і бажане в очах Господа, Бога свого.
3. І відкинув він жертовники богів чужих і узвишшя, і розбив статуї і вирубав посвячені дерева;
4. І наказав Юді звернутися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати закон Його і заповіді.
5. І відмінив він у всіх містах Юдиних підвищення і статуї сонця. І панував мир при ньому в царстві.
6. І збудував він укріплені міста в Юді, бо мир панував у країні, і не було в нього війни за тих років, тому що Господь дав спокій йому.
7. І сказав він до Юди: Побудуймо ці міста, і обмуруймо їх мурами з баштами, з брамами і засувами; край ще наш, бо ми звернулися до Господа, Бога нашого; ми звернулися до Нього, і Він дав нам спокій у довкіллі. І почали будувати, і мали успіх.
8. І було в Аси військової сили: озброєних щитом і списом із коліна Юдиного триста тисяч, і з коліна Веніяминового – озброєних щитом і луком – двісті вісімдесят тисяч, мужів хоробрих.
9. І вийшов на них ефіоп Зерах з військом на тисячу тисяч і з трьома сотнями колісниць, і дійшов до Цефат при Мареші.
10. І виступив Аса супроти нього: і вишикувалися для битви на долині Цефат при Мареші.
11. І закричав Аса до Господа, Бога свого, і сказав: Господе, чи не в Твоїй силі допомогти потужному чи безсилому? То допоможи нам, Господе, Боже наш; бо ми на тебе покладаємося, і в ймення Твоє вийшли ми супроти цієї безлічі. Господе! Ти Бог наш, нехай же не здолає Тебе чоловік.
12. І вразив Господь кушитів перед Асою і перед Юдою; і кинулися втікати кушити.
13. І переслідував їх Аса і народ, який був з ним, до Герару, і загинули кушити, аж так, що в них не залишилося жодного живого; бо вони уражені були перед Господом і перед вояками Його. І зібрали здобичі дуже багато.
14. І зруйнували всі міста довкола Герару, бо поглинув їх жах від Господа; і пограбували всі міста, і винесли із них вельми багато здобичі.