1. Коли скінчив Соломон молитися, зійшов вогонь з неба і поглинув усеспалення і пожертви, і слава Господня виповнила дім.
2. І не могли священики увійти у дім Господній, тому що слава Господня виповнила дім Господній.
3. І всі сини Ізраїлеві, як побачили, що зійшов огонь і слава Господня на дім, упали лицем на землю, на поміст, і вклонилися, і славословили Господа, бо Він щедрий, бо наповік милість Його.
4. А цар і увесь народ почали приносити пожертви перед Господом.
5. І приніс цар Соломон на пожертву двадцять дві тисячі телят і сто двадцять тисяч овечок: так висвятив дім Божий цар і увесь народ.
6. Священики стояли на служінні своєму, і левити із музичним знаряддям, котрі вчинив цар Давид для уславлення піснями Господа, бо вічна милість Його, оскільки Давид славословив через них; а священики сурмили сурмами перед ним, і увесь Ізраїль стояв.
7. Висвятив Соломон і внутрішню частину двору, котра перед домом Господнім, бо приніс там усеспалення і лій мирних пожертв, бо жертовник мідний, якого вчинив Соломон, не міг вмістити усеспалення, і хлібного приношення, і лою.
8. І вчинив Соломон о тій порі семиденне свято, і увесь Ізраїль з ним, зібрання вельми велике, що зійшлося від входу у Хамат аж до потоку Єгипетського.
9. А восьмого дня вчинили урочисте зібрання, бо посвячення жертовника звершували сім днів і свято сім днів.
10. І двадцять третього дня сьомого місяця цар відпустив народ у шатра їхні, радий і звеселений у серці за щедрість, котру вчинив Господь Давидові, і Соломонові, і Ізраїлеві, народові Своєму.
11. І скінчив Соломон дім Господній і дім царський; і все, що передбачив Соломон у серці своєму вчинити в домі Господньому і в домі своєму, звершив він успішно.
12. І з'явився Господь Соломонові вночі, і сказав йому: Я почув молитву твою і вибрав Собі місце оце як дім жертвоприношення.
13. Якщо Я замкну небо і не буде дощу, і якщо накажу сарані пожерти землю, або пошлю моровицю на народ Мій;
14. І впокориться народ Мій, котрий зветься йменням Моїм, і будуть молитися, і шукатимуть лиця Мого, і відвернуться од лихих шляхів своїх: то Я зачую з неба, і прощу гріхи їхні, і уздоровлю землю їхню.
15. Нині очі Мої будуть відкриті і вуха Мої уважні до молитви на місці цьому.
16. І нині Я вибрав і висвятив дім цей, щоб ймення Моє було там навіки, і очі Мої, і серце Моє будуть у ньому упродовж усіх днів.
17. І якщо ти будеш ходити переді Мною, як ходив Давид, батько твій, і будеш чинити все, що Я наказав тобі, і будеш дотримуватися настанов Моїх і законів Моїх;
18. То утверджу трона царства твого, як Я обіцяв Давидові, батькові твоєму, кажучи: Не знатиме в тебе переводу муж, який володарює в Ізраїлі.
19. А якщо ви одвернетеся і залишите настанови Мої і заповіді Мої, котрі Я дав вам, і підете служити іншим богам і поклонятися їм,
20. То Я винищу Ізраїля із землі Моєї, котру Я дав їм, і храм оцей, котрого Я висвятив йменню Моєму, відкину від Себе і вчиню його притчею і посміховиськом у всіх народів.
21. І від храму цього високого кожний, хто проходитиме повз нього, жахнеться і скаже: За що учинив так Господь із краєм цим і з храмом оцим?