1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Скажи Ааронові і синам його, щоб вони обережно поводилися із святими знаряддями синів Ізраїля, і не безчестили святого ймення Мого в тому, що вони присвячують Мені. Я Господь.
3. Скажи їм: Якщо хтось із усього потомства вашого з родів ваших, маючи на собі нечистоту, приступить до святих знарядь, котрі присвячують сини Ізраїля Господові, то винищиться душа та від присутности Моєї. Я Господь.
4. Хто із сім'я Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, доки не очиститься. І хто торкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або у кого станеться викид сім'я,
5. Або хтось торкнеться до якого-небудь гада, від котрого він стане нечистим, або до чоловіка, від котрого він стане нечистим, будь-якою нечистотою,
6. Той, торкнувшися до цього, нечистим буде до вечора, і не повинен їсти святинь передніше, аніж обмиє тіло своє водою.
7. Та коли зайде сонце, і він очиститься, тоді може він їсти святині; бо це його їжа.
8. Мертвечини і розтерзаного звіром він не повинен їсти, щоб не опоганитися цим. Я Господь.
9. Нехай дотримуються вони приписів Моїх, щоб не понести на собі гріха і не вмерти в ньому, коли порушать це. Я Господь, що освячує їх.
10. Ніхто сторонній не повинен їсти святині; той, що оселився у священика, і наймит не будуть їсти святині.
11. А якщо священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може її їсти, також і той, хто народився в домі його, може їсти хліб його.
12. Якщо донька священика вийде заміж за стороннього, то вона не буде їсти приношень святих.
13. А коли донька священика буде вдовою, або розведеною, і дітей у неї нема, і повернеться в дім вітця свого, як була за юности своєї, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не буде їсти його.
14. Хто, помилившися, з'їсть що-небудь із святині, той мусить віддати священикові святиню і докласти до неї п'яту її частину.
15. Вони самі не повинні опоганювати святині синів Ізраїля, котрі вони приносять Господові,
16. І не повинні наражатися на власну провину, коли будуть їсти святині їхні, бо Я Господь, який освячує їх.
17. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
18. Оголоси Ааронові і синам його, і всім синам Ізраїля, і скажи їм: Якщо хтось із дому Ізраїлевого, або із захожих, які поселилися між Ізраїльтянами, з обітниці якоїсь чи із завзяття приносить приношення своє, котре приносить Господові для приношення всеспалення:
19. Ви маєте приносити із своєї доброї волі без вади чоловічої статі, з великої худоби, із овець та із кіз.
20. Жодної тварини, на котрій є вада, не приносьте, бо це буде несприятливе для вас.
21. І якщо хтось приносить пожертву мирного приношення Господові, виконуючи обітницю, або із своєї волі, з великої худоби, або з дрібної, то пожертва має бути без вади, аби була прийнята; жодної вади не мусить бути на ній.
22. Тварини сліпої чи ушкодженої, чи виродливої, чи хворої, чи коростявої, чи запаршивілої, – таких не приносьте Господові; і для приношення вчиненого вогнем не давайте їх на жертовник Господній.
23. Теля і ягня із членами різновеликими – довгими чи короткими, для приношення добровільного принести можеш; а якщо за обітницю, то це не буде прийняте.
24. Тварини, у котрої ядра роздушені, розбиті, відірвані, або ж вирізані, не приносьте ніяких приношень із них на землі вашій.
25. І також із рук чужинців не приносьте хліба у дарунок Богові вашому; тому що на них пошкодження, порок їхній, і вади будуть на них; не будуть прийнятні для вас.
26. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
27. Коли вродиться телятко або ягня, або козеня, то сім днів мусить воно побути біля матері своєї, а від восьмого дня і подальшого буде прийнятне для приношення, вчинене вогнем Господові.
28. Однак ні корови, ні вівці не коліть одного дня з отеленням і ок`отом у них.
29. Якщо принесете Господові пожертву вдячности, то приносьте їх за своєю доброю волею.
30. Того ж дня треба з'їсти її; не залишайте від неї до ранку. Я Господь.
31. І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь.
32. Не безчестіть святого ймення Мого, щоб Я святився серед синів Ізраїля. Я Господь, що освячує вас,