глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31
  32. 32
  33. 33
  34. 34
  35. 35
  36. 36
  37. 37
  38. 38
  39. 39
  40. 40
  41. 41
  42. 42
  43. 43
  44. 44
  45. 45
  46. 46
  47. 47
  48. 48
  49. 49
  50. 50
  51. 51
  52. 52
  53. 53
  54. 54
  55. 55
  56. 56
  57. 57
  58. 58
  59. 59
  60. 60
  61. 61
  62. 62
  63. 63
  64. 64
  65. 65
  66. 66
  67. 67
  68. 68
  69. 69
  70. 70
  71. 71
  72. 72
  73. 73
  74. 74
  75. 75
  76. 76
  77. 77
  78. 78
  79. 79
  80. 80
  81. 81
  82. 82
  83. 83
  84. 84
  85. 85
  86. 86
  87. 87
  88. 88
  89. 89
  90. 90
  91. 91
  92. 92
  93. 93
  94. 94
  95. 95
  96. 96
  97. 97
  98. 98
  99. 99
  100. 100
  101. 101
  102. 102
  103. 103
  104. 104
  105. 105
  106. 106
  107. 107
  108. 108
  109. 109
  110. 110
  111. 111
  112. 112
  113. 113
  114. 114
  115. 115
  116. 116
  117. 117
  118. 118
  119. 119
  120. 120
  121. 121
  122. 122
  123. 123
  124. 124
  125. 125
  126. 126
  127. 127
  128. 128
  129. 129
  130. 130
  131. 131
  132. 132
  133. 133
  134. 134
  135. 135
  136. 136
  137. 137
  138. 138
  139. 139
  140. 140
  141. 141
  142. 142
  143. 143
  144. 144
  145. 145
  146. 146
  147. 147
  148. 148
  149. 149
  150. 150

Старий Завіт

Новий Завіт

Псалми 101 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Каяття грішника і його звернення до Бога.

1. Молитва змученого, коли він сумує і виливає перед Господом журу свою.

2. Господе! Почуй молитву мою, і благання моє нехай прилине до Тебе.

3. Не утаємничуй лиця Твого від мене; у день скорботи моєї прихили до мене вухо Твоє; у день, коли звернуся до Тебе, поспіши відповісти мені.

4. Бо щезли, як дим, дні мої, і кістки мої обпалені, як головешка.

5. Серце моє зазнало урази, і висохло, наче трава, аж так, що я забуваю споживати хліб мій.

6. Від голосу стогону мого кістки мої прилипли до шкіри моєї.

7. Я став скидатися на пелікана в пустелі; я став, наче сова у руїнах.

8. Не сплю і сиджу, мовби самітня птаха на даху.

9. Щодня обмовляють мене вороги мої, і гнівливі на мене проклинають мене.

10. Я їм попіл, як хліб, і питво моє розчиняю слізьми,

11. Від гніву Твого і обурення Твого; бо Ти підніс мене і скинув мене.

12. Дні мої – як тінь, що відхиляється; і я висох, мов трава.

13. Але Ти, Господе, вічно живеш, і пам'ять про Тебе – з роду й до роду.

14. Ти постанеш, змилосердишся над Сіоном; бо час уже помилувати його; бо прийшла означена година;

15. Бо служники Твої полюбили навіть каміння його, і тлін його шанують.

16. І злякаються народи ймення Господнього, і всі царі земні – слави Твоєї.

17. Бо розбудує Господь Сіон і з'явиться у славі Своїй.

18. Зважить на молитву безпомічних і не відкине благань їхніх.

19. Запишеться про це для роду наступного, і покоління прийдешнє хвалитиме Господа;

20. Бо Він дивиться з висоти Своєї святині; із небес поглядає Господь на землю.

21. Аби почути стогін в'язнів, щоб визволити рокованих на смерть.

22. Щоб звіщали на Сіоні ймення Господнє, і хвалу Його – в Єрусалимі,

23. Коли зберуться разом народи і царства для служіння Господові.

24. Виснажив Він на шляху сили мої, скоротив дні мої.

25. Я сказав: Боже мій! Не забери мене на половині днів моїх. Твої літа – від роду й до роду.

26. На початку Ти заснував землю, і небеса – діяння рук Твоїх.

27. Вони загинуть, а Ти житимеш; і всі вони, мов одежа, постаріють, і, наче одяг, Ти переміниш їх, – і зміняться.

28. Але Ти – той самий, і літа Твої не скінчаться.