глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31
  32. 32
  33. 33
  34. 34
  35. 35
  36. 36
  37. 37
  38. 38
  39. 39
  40. 40

Старий Завіт

Новий Завіт

Вихід 31 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Поради працюючим над спорудженням скинії.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

2. Дивися, Я призначаю саме Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, з коліна Юдиного.

3. І Я виповнив його Духом Божим, мудрістю, і розважливістю, і веденням і всілякими здібностями

4. Виготовляти із золота, срібла і міді;

5. Різьбити каміння для оздоб, і обробляти дерево для всілякої потреби.

6. Отож, Я даю йому в помічники Оголіява, сина Ахісамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони вчинили все, що Я наказав тобі;

7. Скинію зібрання і Ковчег Одкровення і віко до нього, і всі знаряддя скинії,

8. І стіл, і знаряддя його, і світильника із чистого золота, і всі знаряддя його, і жертовника кадіння,

9. І жертовника усеспалення, і всі знаряддя його, і умивальницю, і підніжків її,

10. І шати службові, і шати священні Ааронові священикові, і одежу синам його, для священнослужіння,

11. І єлей помазання і кадіння духмяне для святині: все так, як Я наказав тобі, вони зроблять.

12. І сказав Господь Мойсеєві:

13. Скажи синам Ізраїля так: Суботи мої бережіть, бо це – ознака поміж Мною і вами в покоління ваші, щоб ви знали, що Я Господь, який освячує вас.

14. І дотримуйтеся суботи, бо вона свята для вас! Хто осквернить її, той нехай буде скараний на смерть. Хто буде в суботу робити щось, та душа має бути винищена із-поміж середовища народу свого.

15. Шість днів нехай ладнають свої справи, а сьомого – субота спочину, присвячена Господові: усякий, хто ладнає свої справи в суботу, нехай буде скараний на смерть.

16. І нехай бережуть сини Ізраїля суботу, святкуючи суботу в поколіннях своїх, як заповіт вічний.

17. Це – ознака поміж Мною і синами Ізраїля навіки; тому що за шість днів утворив Господь небо і землю, а сьомого дня спочив. І був у спокої.