1. І з’явилося на небі велике знамення — жінка, вдягнена в сонце. Під ногами в неї був місяць, а на голові корона з дванадцятьма зірками.
2. Жінка була вагітна, і оскільки пологи вже почалися, вона кричала від болю.
3. Потім інше знамення з’явилося на небі. Переді мною виник великий червоний змій з сімома головами й десятьма рогами, і сім корон він мав на головах.
4. Хвостом своїм він змів одну третину зірок із неба й скинув їх на землю. Змій стояв перед жінкою, яка от-от мала народити дитину, щоб, тільки-но дитина народиться, зжерти її.
5. Вона народила Сина, Якому призначено було залізним жезлом правити народами. І був Він взятий до Бога, до Божого престолу.
6. А сама жінка втекла в пустелю, де Бог приготував їй місце, щоб там про неї дбали тисячу двісті шісдесят днів.
7. Тоді почалася битва в Небесах: Михаїл й Ангели його билися зі змієм, а змій бився проти них разом зі своїми ангелами.
8. Та не мав він достатньо сили, і втратили вони своє місце на небі.
9. Величезного змія було скинуто на землю, того старого змія, який зветься дияволом чи сатаною і який обдурює цілий світ, й ангели його були скинуті разом із ним.
10. Тоді почув я гучний голос, що линув з неба. Він сказав:«Ось мить перемоги нашого Бога!Прийшли сила і Царство Бога!Його Христос виявив владу Свою!Скинуто того,хто день і ніч звинувачує братів і сестер наших перед Богом.
11. Вони перемогли його кров’ю Ягняти і свідченням Слова Божого.Вони не трималися за життя своє навіть під загрозою смерті.
12. Тож радійте, Небеса і всі, хто живе там!Але яке ж це лихо для землі та моря,бо диявол зійшов на них!Він повен люті, бо знає,що часу в нього лишається обмаль».
13. І як побачив змій, що його скинуто на землю, то кинувся він переслідувати жінку, яка народила хлопчика.
14. Але жінці було дано два великі орлині крила, щоб могла вона полетіти в пустелю. Там для неї було приготоване місце, де про неї піклуватимуться три з половиною роки, далеко від змія.
15. Тоді змій вивергнув з пащі своєї води, подібно річці, щоб затягнути жінку.
16. Але земля допомогла жінці, бо відкрила уста свої і поглинула воду, вивергнуту з пащі змія.
17. Тоді дракон страшенно розлютився на жінку й пішов війною на решту її нащадків, тих, хто виконують заповіді Божі й дотримуються істини Ісуса.
18. І стояв змій на березі моря.