1. Аврамові було вже дев'яносто дев'ять літ, і Господь постав перед Аврамом і сказав йому: Я Бог Всемогутній; ходи переді мною і будь бездоганний;
2. І укладу Заповіта Мого поміж Мною і тобою і вельми, вельми розмножу тебе.
3. І впав Аврам лицем своїм до землі, а Бог продовжував говорити до нього, і сказав:
4. Я – ось заповіт Мій з тобою: Ти будеш батьком багатьох народів.
5. І не будеш ти надалі зватися Аврамом; але буде тобі ім'я: Авраам; бо Я зроблю тебе батьком багатьох народів.
6. І вельми, вельми розплоджу тебе, і породжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе.
7. І поставлю Заповіта Мого поміж Мною і тобою і поміж нащадками твоїми після тебе в родах їхніх, заповіта вічного в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе.
8. І дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, котрою ти мандруєш, всю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом.
9. І сказав Бог Авраамові: А ти збережи заповіта Мого, ти і нащадки твої після тебе в поколіннях їхніх.
10. Це є заповіт Мій, котрого ви мусите дотримуватися поміж Мною і поміж вами і поміж нащадками твоїми після тебе: Нехай же буде у вас обрізана кожна чоловіча стать.
11. Обрізайте крайню плоть вашу: і це буде знаменням заповіту поміж Мною і вами.
12. Восьмого дня від народження нехай буде обрізане у вас у поколіннях ваших всіляке немовля чоловічої статі, народжене в домі і куплене за срібло у якого-небудь чужинця, котрий не від роду твого.
13. Неодмінно хай буде обрізаний народжений в домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде заповіт Мій на тілі вашому заповітом вічним.
14. А необрізаний чоловічої статі, котрий не обріже крайньої плоті своєї, винищиться душа та з народу свого; бо він порушив заповіта Мого.
15. І сказав Господь Авраамові: Сару, дружину твою, не називай Сарою, але нехай буде ім'я їй: Сарра.
16. Я благословлю її, і дам тобі від неї сина. Благословлю її, і утворяться (вийдуть) від неї народи, і царі народів вийдуть від неї.
17. І впав Авраам на лице своє, і засміявся, і сказав у серці своєму собі: Невже від столітнього буде син? І Сарра, дев'яносторічна, невже народить?
18. І сказав Авраам Богові: О, хоча б Ізмаїл жив перед Тобою!
19. А Бог сказав: Якраз Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти назвеш його ім'ям: Ісаак; і укладу заповіта Мого з ним заповітом вічним, і нащадками його після нього.
20. І про Ізмаїла Я почув од тебе: Ось, Я благословлю його, і вчиню його плідним, і вельми, вельми розмножу; дванадцять князів народиться від нього; і Я утворю від нього великий народ.
21. Проте заповіта Мого укладу з Ісааком, котрого народить тобі Сарра о цій же порі наступного року.
22. І перестав Бог говорити з Авраамом; І відійшов од нього.
23. І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх народжених у домі своєму, і всіх куплених за срібло своє, всю чоловічу стать людей дому Авраамового, і обрізав крайню плоть їхню того ж таки дня, як сказав йому Бог.
24. Авраамові було дев'яносто дев'ять літ, коли була обрізана крайня плоть його.
25. А Ізмаїл, син його, мав тринадцять літ, коли була обрізана крайня плоть його.
26. Того ж таки дня обрізані були Авраам і Ізмаїл, син його.