глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31
  32. 32
  33. 33
  34. 34
  35. 35
  36. 36
  37. 37
  38. 38
  39. 39
  40. 40
  41. 41
  42. 42
  43. 43
  44. 44
  45. 45
  46. 46
  47. 47
  48. 48
  49. 49
  50. 50

Старий Завіт

Новий Завіт

Буття 45 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Йосип відкривається братам своїм.

1. Йосип не зміг більше себе стримати перед усіма, які стояли біля нього, і закричав: Виведіть звідси всіх! І не залишилося коло Йосипа нікого, коли відкрився він братам своїм.

2. І голосно заридав він, і почули єгиптяни, і почув палац фараонів.

3. І сказав Йосип братам своїм: Я – Йосип, чи живий іще мій батько? Але брати не могли відповідати йому; тому що вони зніяковіли перед ним.

4. І сказав Йосип братам своїм: Підійдіть до мене. Вони підійшли. Він сказав: Я – Йосип, брат ваш, котрого ви продали до Єгипту.

5. Але тепер не сумуйте, і не шкодуйте за тим, що ви продали мене сюди, тому що Бог послав мене перед вами для збереження вашого життя.

6. Бо тепер лиш два роки голоду на землі; а попереду ще п'ять літ, коли ні орати, ані жнивувати не будуть.

7. Бог послав мене перед вами, щоб залишити вас на землі і зберегти ваше життя значним захистом.

8. Отже, не ви послали мене сюди, але Бог, котрий і поставив мене батьком фараонові і розпорядником у всьому його домі, і володарем на всій землі єгипетській.

9. Рушайте швидше до батька мого і скажіть йому: Так говорить син твій Йосип: Бог поставив мене володарем над усім Єгиптом, прийди до мене, не зволікай.

10. Ти будеш жити на землі Ґошен; і будеш поблизу від мене, ти і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна й велика худоба твоя, і все твоє.

11. І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять літ; щоб не зазнав ти нужди, ти, і дім твій, і все твоє.

12. І ось очі ваші, і очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13. Розкажіть моєму батькові про славу мою в Єгипті і про все, що ви бачили; і приведіть скорше батька мого сюди.

14. І припав він до брата свого Веніямина, і плакав; і Веніямин плакав на грудях його.

15. І цілував усіх братів своїх, і плакав, обіймаючи їх. Потім говорили з ним брати його.

16. І долинула у палац фараонів чутка, що прийшли брати Йосипові, і приємно було фараонові, і служникам його.

17. І сказав фараон Йосипові: Скажи братам твоїм: Ось що учиніте: Нав'ючте скотину вашу, і рушайте в край ханаанський;

18. І заберіть батька вашого і, родини ваші, і прийдіть до мене; я дам вам найкраще в країні Єгипетській, і ви будете їсти щедроти землі.

19. А тобі велю сказати їм: Оце зробіть: Візьміть собі в країні Єгипетській колісниць для дітей ваших і для дружин ваших, і привезіть батька вашого і прийдіть;

20. І не шкодуйте речей ваших, бо найкраще із усієї країни Єгипетської дам вам.

21. Так і вчинили сини Ізраїлеві. І дав їм Йосип колісниці за наказом фараона, і дав їм харчів на дорогу.

22. Кожному з них він дав переміну одягу, а Веніяминові дав триста срібняків і п'ять перемін одягу.

23. Також і батькові своєму послав він десять віслюків, нав'ючених найкращими виробами єгипетськими, і десять віслючок, нав'ючених зерном і припасами батькові своєму в дорогу.

24. І відпустив братів своїх, і вони пішли. І сказав їм: Не сваріться в дорозі.

25. І пішли вони з Єгипту, і прийшли на землю ханаанську до Якова, батька свого.

26. І повідали йому, звістивши: Йосип живий, і тепер володарює над усією землею єгипетською. Але серце його засмутилося, бо він не вірив їм.

27. Коли ж вони переказали йому всі слова Йосипові, котрі він їм говорив; і коли побачив колісниці, які надіслав Йосип, щоби везти його; тоді ожив дух Якова, батька їхнього.