1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Зроби собі дві срібні сурми, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для звістки про зняття станів.
3. Коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу скинії зібрання.
4. Коли однією сурмою засурмлять, зберуться до тебе князі і тис'яцькі, старшини Ізраїлеві.
5. Коли засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на сході;
6. Коли ж удруге засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на півдні, на сполох нехай сурмлять, рушаючи в путь.
7. А коли треба оголосити зібрання, сурміть, але не на сполох.
8. Сини Ааронові, священики, мусять сурмити сурмами: це буде їм настановою вічною в роди ваші.
9. І коли підете на війну на землі вашій супроти ворога, що наступатиме на вас, сурміть на сполох сурмами; і будете згадані перед Господом, Богом вашим, і порятовані будете від ворогів ваших.
10. І в день радости вашої, і на свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть сурмами вашими при всеспаленнях ваших і при мирних пожертвах ваших; і це буде на спомин про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
11. Другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця, піднеслася хмарина від скинії одкровення.
12. І рушили сини Ізраїля станами своїми з пустелі Сінайської, і зупинилася хмарина в пустелі Паран.
13. І піднялися вони вперше, за велінням Господнім, даним через Мойсея.
14. І найперше рушив прапор стану синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом їхнім – Нахшон, син Аммінадавів.
15. А над військом коліна синів Іссахара – Нафанаїл, син Цуарів.
16. А над військом коліна синів Завулонових Еліяв, син Хелонів.
17. І була розібрана скинія, і рушили сини Ґершонові і сини Мерарієві, які носили скинію.
18. І піднесений був прапор стану Рувимового за військовими відділами їхніми. А над військом його – Еліцур, син Шедеурів.
19. А над військом коліна синів Симеонових – Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20. І над військом коліна синів Ґадових Ел'ясаф, син Деуїлів.
21. Відтак пішли сини Кегатові, які несли святиню; і поставили було скинію ще до приходу їхнього стану.
22. І піднесений був прапор синів Єфремових за військовими відділами їхніми. І над військом їхнім Елішама, син Аммігуда.
23. А над військом коліна синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацура.
24. І над військом коліна синів Веніяминових – Авідан, син Ґідоніїв.
25. І піднятий був прапор стану синів Данових, який був позаду всіх їхніх військових загонів. І над військом їхнім Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26. І над військом коліна синів Асирових Паґ'іїл, син Охранів.
27. І над військом коліна синів Нефталимових Ахіра, син Енана.
28. Ось порядок рушення синів Ізраїля за полками їхніми. І рушили вони.
29. І сказав Мойсей Ховаві, синові Реуїловому, мідіянину, родичеві Мойсеєвому: Ми простуємо в те місце, про яке Господь сказав: "Вам віддам його". Йди з нами, ми зробимо тобі добро, бо Господь добре вирік про Ізраїля.
30. Але він сказав йому: Не піду; Я піду на свою землю і на свою батьківщину.
31. А Мойсей сказав: Не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і ти можеш бути замість очей наших.
32. Якщо підеш із нами, то добро, котре Господь учинить нам, ми вчинимо тобі.
33. І рушили вони від гори Господньої на три дні шляху, і Ковчег заповіту Господнього йшов перед ними три дні шляху, щоб знайти їм місце, де зупинитися.
34. І хмарина Господня осявала їх удень, коли вони рушали зі стану.
35. Коли піднімався Ковчег у дорогу, Мойсей казав: Повстань, Господе, і нехай розсіються вороги Твої, і побіжать від Тебе ті, що ненавидять Тебе!