1. І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах моавських біля Йордану навпроти Єрихону, говорячи:
2. Накажи синам Ізраїля, щоб вони із наділів володінь своїх дали левитам міста для прожиття, і поля (лани) при містах з усіх боків дайте левитам.
3. Міста будуть їм для прожиття, а поля будуть для скотини їхньої, і для маєтків їхніх і для всіх тварин їхніх.
4. Поля при містах, котрі ви маєте дати левитам, від стіни міста мусять тягнутися на тисячу ліктів, на всі боки.
5. І відміряйте за містом до східної стіни дві тисячі ліктів, і до південної стіни дві тисячі ліктів, і до західної стіни дві тисячі ліктів, і до північної стіни дві тисячі ліктів, а посередині місто: такими будуть у них поля при містах.
6. Із міст, котрі ви дасте левитам, будуть шість міст для сховку, у яких ви дозволите ховатися убивникам; а понад них дайте ще сорок двоє міст.
7. Усіх міст, котрі ви маєте дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них.
8. І коли будете давати міста із володінь синів Ізраїля, тоді з більших дайте більше, із менших менше, кожне коліно, зважаючи на володіння, яке дістане, мусить дати з міст своїх левитам.
9. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
10. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли ви перейдете через Йордан на землю ханаанську,
11. Виберіть собі міста, котрі були б у вас містами для сховку, куди міг би сховатися убивник, що убив людину ненавмисне.
12. І будуть у вас міста оці сховком од месника, щоб не умертвили того, хто вбив, передніше того, як він постане перед громадою на суд.
13. А міст, котрі ви повинні дати для притулку має бути шестеро.
14. Троє міст дайте по цей бік Йордану і троє міст дайте на землі ханаанській; містами сховку мають вони стати.
15. Для синів Ізраїля, і для захожого, і для осадника поміж вами будуть оці шестеро міст, щоб утікати туди кожному, хто уб'є людину ненавмисне.
16. Якщо хтось ударить когось залізним знаряддям так, що той помре, – то він убивник; а убивника мусите зрокувати на смерть.
17. І якщо хтось ударить когось кинутим каменем, від котрого можна вмерти, – так, що той помре, – то він убивник; убивника мусите зрокувати на смерть.
18. Або, якщо дерев'яним знаряддям, од котрого можна вмерти, ударить так, що той помре, – то він убивник: убивника мусите зрокувати на смерть.
19. Месник за кров сам може умертвити убивника; тільки-но стріне його, – сам може умертвити його.
20. Якщо хтось штовхне когось з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь, так, що той помре,
21. Або з ворожнечі ударить його рукою, так, що той помре, то того, що вдарив, треба зрокувати на смерть, – він убивник; месник за кров може умертвити убивника, тільки-но стріне його.
22. А якщо він штовхне його ненавмисне, без ворожнечі, чи кине на нього що-небудь без лихого наміру,
23. Або якогось каменя, від котрого можна померти, не бачачи, ненароком випустить з рук і той упаде на нього так, що цей помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла,
24. То громада має розсудити поміж убивником і месником за кров за оцими настановами:
25. Має врятувати громада убивника від руки месника за кров, і має повернути його громада в місто сховку його, куди він утік, щоб він мешкав там до смерти першосвященика, котрий помазаний священним єлеєм.
26. А якщо убивник вийде за межі міста сховку, в котре він утік,
27. І знайде його месник за кров поза межами міста-сховку його, і заб'є убивника цього месник за кров, то не буде на ньому вини кровопролиття.
28. Тому, що той мусив жити в місті сховку до смерти першосвященика, а по смерті великого священика мусив був повернутися убивник на землю володіння свого.
29. Нехай же буде оце у вас настановою законною для поколінь ваших, у всіх житлах ваших.
30. Якщо хтось заб'є чоловіка, то вбивника треба убити за словами свідків; але одного свідка недосить, щоб засудити на смерть.
31. І не беріть викупу за душу убивника, котрий винний за вбивство, але його треба зрокувати на смерть.
32. І не беріть викупу за того, що втік у місто сховку, щоб йому дозволити жити на землі своїй передніше смерті великого священика.
33. Не опоганюйте землі, на котрій ви будете жити, бо кров опоганює землю, і земля не очиститься інакше від пролитої на неї крови, як лише кров'ю того, хто пролив її.