1. І сталося: тринадцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня, коли я був серед вигнанців над річкою Кевар, небо відкрилося, і я бачив видіння Божі.
2. П'ятого дня місяця – це був п'ятий рік полону царя Єгоякима,
3. Було слово Господнє до Єзекіїла, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар; і була там над ним Господня рука.
4. І я бачив, як бурхливий вітер ринув зі сходу, велика хмара і вогонь у клубах, і сяяння довкола нього.
5. І з середини його, наче осяйне полум'я з глибини вогню; і з глибини його видно було подобу чотирьох тварин, – і такий був їхній вигляд, немов у людини;
6. І в кожної – чотири обличчя, і в кожної з них – четверо крил;
7. А ноги їхні – були прямі, а стопи ніг їхніх – як стопи у телят, і сяяли, як блискуча мідь.
8. І руки людські були під крилами їхніми, на чотирьох боках їхніх;
9. І лиця в них, і крила в них – в усіх чотирьох; крила їхні торкалися одне одного; під час ходи своєї вони не оберталися, а кожне рухалося, куди обличчя своє дивилося.
10. Подоба облич їхніх – обличчя людини та подоба лева з правого боку в усіх чотирьох; а вже з лівого боку – обличчя теляти у всіх чотирьох і подоба орла у всіх чотирьох;
11. І обличчя їхні і крила їхні вгорі були роз'єднані, але в кожного двійко крил торкалися одне одного, а двоє інших вкривали тіло їхнє.
12. І рухалися вони кожне в той бік, котрий перед обличчям його; куди хотів дух простувати, вони туди й рухалися; під час ходи своєї не оберталися.
13. І вигляд цих тварин був такий, наче палахке вугілля, як вигляд лампад; вогонь ходив поміж тваринами, і сяяння од вогню, і блискавка спалахувала від вогню.
14. І тварини квапливо рухалися туди й сюди, немов блискавиці.
15. І дивився я на тварин, – і ось, на землі біля цих тварин – по колесі перед чотирма лицями їхніми.
16. Вигляд тих коліс і опорядження їхнє, – як вигляд топазу, і подоба у всіх чотирьох – одна; і з вигляду їхнього і з опорядження їхнього видавалося, наче колесо було в колесі.
17. Коли вони йшли, то йшли на чотири свої сторони; під час ходи не оберталися.
18. А обіддя їхні – високі і страшні були вони; обіддя їхні у всіх чотирьох по колові були виповнені очима.
19. І коли тварини рухалися, рухалися й колеса, що біля них; а коли тварини піднімалися від землі, тоді піднімалися й колеса.
20. Куди хотів дух рухатися, туди й простували вони; куди б не пішов дух, і колеса піднімалися порівно з ними, бо дух тварин був у колесах.
21. Коли рухалися ті, то рухалися й вони; і коли ті стояли, то стояли й вони; і коли ті піднімалися від землі, тоді порівно з ними піднімалися й колеса, бо дух тварин був у колесах.
22. Над головами тварин була подоба тверді небесної, кольором пречудового кристалу, розпростореного вгорі понад головами їхніми.
23. А під склепінням випросталися крила їхні – одне до одного, і в кожного було двійко крил, котрі вкривали їх, у кожного двійко крил вкривали тіла їхні.
24. І коли вони простували, я чув шум їхніх крил, наче шум великої води, наче голос Всемогутнього, сильний шум, наче гомін у військовому таборі; а коли вони зупинялися, – то опускали крила свої.
25. І голос линув од склепіння, котре над головами їхніми; коли вони зупинялися, тоді опускали крила свої.
26. А понад склепінням, котре над головами їхніми, була подоба престолу, на вигляд, наче з каменя сапфіра, а над подобою престолу була, неначе подоба чоловіка вгорі на ньому.
27. І бачив я неначе палаючий метал, наче вигляд вогню в осерді його довкола; від схожого на крижі його і вище крижів його і нижче я бачив немовби якийсь вогонь, і сяяння було довкола нього.