1. І було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! Повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог: Ридайте! О, лиховісний день!
3. Бо вельми близько цей день, так близько день Господній, день суворий – година народів настає.
4. І піде меч на Єгипет, жах розповсюдиться по Ефіопії, коли в Єгипті будуть падати понищені, коли візьмуть багатство його, і підвалини його будуть зруйновані.
5. Ефіопія і Ливія, і Лідія, і увесь змішаний народ, і Кув, і сини землі заповіту разом з ними упадуть від меча.
6. Так говорить Господь: Упадуть підпори Єгипту, і упадуть гордощі могутности його, від Мігдалу до Севне будуть падати в ньому від меча, сказав Господь Бог.
7. І спорожніє він серед спустошених земель, і міста його будуть серед спустошених міст.
8. І спізнають, що Я – Господь, коли пошлю вогонь на Єгипет, і всі підпори його будуть зруйновані.
9. Того дня підуть від Мене вісники на кораблях, щоб настрашити безпечних ефіопів, і розповсюдити в них жах, як у день Єгипту; бо ось, він близько.
10. Так говорить Господь Бог: Покладу край велелюдности Єгипту рукою Навуходоносора, царя вавилонського.
11. Він і з ним народ його, найлютіші з народів, приведені будуть на погибель цієї землі, і оголять мечі свої на Єгипет, і наповнять землю вбитими.
12. І ріки вчиню суходолом, і віддам землю в руки злих, і рукою чужинців спустошу землю, і все, що виповнює її. Я – Господь – сказав це.
13. Так говорить Господь Бог: Винищу ідолів і знищу лжебогів у Мемфісі, і з єгипетської землі не буде вже володаря, і наведу острах на єгипетську землю.
14. І спустошу Патрос і пошлю вогонь на Цоан, і звершу суд у Но.
15. І виллю Мою лють на Сін, фортецю Єгипту, і винищу велелюдність у Но.
16. І пошлю вогонь на Єгипет, затремтить Сін, і Но зруйнується; і на Мемфіс нападуть вороги серед білого дня.
17. Юнаки Авену та Пі-Весету впадуть від меча, а інші підуть у полон.
18. І в Тахпанхесі потьмариться день, коли Я зламаю там ярмо Єгипту, і припиниться в ньому зарозуміла могутність його. Хмара запопаде його, і доньки його підуть у полон.
19. Отак звершу суд над Єгиптом, і спізнають, що Я – Господь.
20. Одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, було до мене слово Господнє:
21. Сину людський! Я вже зламав рамено фараонові, цареві єгипетському; і ось, воно ще не перев'язане для лікування його і не сповите лікарськими пов'язками, від котрих воно дістало б силу тримати меча.
22. Тому так говорить Господь Бог: Ось, Я – на фараона, царя єгипетського, і зламаю рамена його, здорове і переламане, аж так, що меч випаде з руки його.
23. І розпорошу єгиптян між народами, і розпорошу їх по землях.
24. А рамено царя вавилонського вчиню міцним, і дам йому меча Мого в руку, а рамена фараонові поламаю, і він, поранений, буде вельми стогнати перед ним.
25. Зміцню рамено царя вавилонського; а рамена фараонові знесиліють; і спізнають, що Я – Господь, коли меч Мій дам в руку цареві вавилонському, і він простягне його на землю єгипетську.