1. І було до мене слово Господнє:
2. А ти, сину людський, чи бажаєш судити? Судити місто крови? Повідай йому мерзоти його.
3. І скажи: Так говорить Господь Бог: О, місто, що проливає кров серед себе, щоб настав час твій, таке, що виготовляє у себе ідолів, щоб опоганити себе!
4. Кров'ю, котру ти пролило, ти завинило, та ідолами, яких ти виготовляло, ти опоганювало себе, і наблизило дні твої і досягнуло години твоєї. За це віддам тебе на ганьбу народам, і наругу всім землям.
5. Близькі і далекі від тебе будуть збиткуватися над тобою, що опоганили ім'я твоє і прославилися буйністю.
6. Ось і чільники в Ізраїля, кожний в міру сил своїх, були в тебе, щоб проливати кров.
7. У тебе батька і матір лихословлять, зайшлому завдають образ осередь тебе, сироті і вдові чинять утиски.
8. Святинь Моїх ти не шануєш і суботи Мої порушуєш.
9. Наклепники є в тебе, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе пожертви для ідолів, серед тебе чинять гидоти.
10. Голизну батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе.
11. Є такий, що вчиняє мерзоту з дружиною своєю, або інший опоганює невістку свою, а ще інший ґвалтує сестру свою, доньку батька свого.
12. Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш лихву та відсотки, і насильством вимагаєш наживи від ближнього свого, а Мене забув, говорить Господь Бог.
13. І ось Я сплеснув руками Моїми про користолюбство твоє, що виявляється у тебе, і про кровопролиття, котре звершується серед тебе.
14. Чи встоїть серце твоє, чи будуть міцними руки твої за тих днів, коли будуть діяти супроти тебе? Я, Господь, сказав, – і вчиню.
15. І розпорошу тебе поміж народами, і розпорошу тебе по землях і покладу край мерзотам твоїм серед тебе.
16. І вчиниш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я – Господь.
17. І було до мене слово Господнє:
18. Сину людський! Дім Ізраїлів учинився для Мене згаром; усі вони – олово, мідь, і залізо, і свинець у горні, стали, як жужелиця срібла.
19. А тому отак говорить Господь Бог: Оскільки ви всі стали згаром, за це ось, Я зберу вас до Єрусалиму.
20. Як в горно кладуть разом срібло і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити, так Я у гніві Моєму і в люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас.
21. Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього.
22. Як срібло плавиться у горні, так розплавитеся й ви серед нього, і спізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас.
23. І було до мене слово Господнє:
24. Сину людський! Скажи йому: Ти – земля неочищена, не зрошена дощем у день гніву Мого.
25. Змова пророків її серед неї, мов лев, що рикає і терзає здобич; відбирають майно і коштовності, і збільшують число вдів.
26. Священики її порушують закон Мій і зневажають святині Мої, не відділяють святого від несвятого, і не показують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони заплющили очі свої, і Я зганьблений у них.
27. Князі в неї, як вовки, що пожирають здобич; проливають кров, нищать душі, аби надбати зиску.
28. А пророки її все замазують багном, бачать пусте і пророкують їм лжу, кажучи: Так говорить Господь Бог, а насправді Господь не говорив.
29. А в народі гноблять один одного, грабують і чинять утиски бідному і вбогому, і зайшлого пригнічують несправедливо.
30. Шукав Я в них чоловіка, котрий змурував би мура, і став переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не знищив її, але не знайшов.