1. І ти, сину людський, повідай пророцтво на гори Ізраїлеві, і скажи: Гори Ізраїлеві! Слухайте слово Господнє.
2. Так говорить Господь Бог: Оскільки ворог говорить про вас: Овва! Овва! І вічні пагорби дісталися нам у спадок,
3. То повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог: За те, якраз за те, що спустошують вас і поглинають вас зусібіч, щоб ви стали здобутками інших народів і зазнали обмови і лихослів'я людей, -
4. За це, гори Ізраїлеві, вислухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог горам, і пагорбам, видолинкам, і долинам, і спорожнілим руїнам, і покинутим містам, котрі стали здобиччю і посміховиськом іншим народам в околицях;
5. За це так говорить Господь Бог: У вогні ревности Моєї Я вирік слово про інші народи і на увесь Едом, котрі замірилися на землю Мою для володіння свого, і з сердечною радістю та з презирством у розумі зрокували її на здобич собі.
6. Тому повідай пророцтво про землю Ізраїлеву і скажи горам і пагорбам, річкам і долинам: Так говорить Господь Бог: Ось, Я вирік це у ревності Моїй і в люті Моїй, тому що ви несете на собі глум від народів.
7. Тому так говорить Господь Бог: Я підніс руку Мою з присягою, що народи, котрі довкола вас, самі понесуть свою ганьбу.
8. А ви, гори Ізраїлеві, розбрунькуйте гілля ваше і будете приносити плоди ваші народові Моєму, Ізраїлеві; бо вони невдовзі прийдуть.
9. Бо ось, Я до Вас навернуся, і ви будете оброблені та обсіяні.
10. І залюднить вас багато народу, увесь дім Ізраїля, увесь, і заселені будуть міста, і відбудовані руїни.
11. І примножу на вас людей і худобу, і вони будуть плодитися й розмножуватися, і заселю вас, як було у передніші часи ваші, і буду сприяти вам щедріше, аніж у передніші часи ваші, – і спізнаєте, що Я – Господь.
12. І приведу на вас людей, народ Мій, Ізраїля, і вони будуть володіти тобою, земле! І ти будеш спадком їхнім і не будеш уже більше позбавляти їх дітей.
13. Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти – земля, котра пожирає людей і вчиняє народ твій бездітним, –
14. За те вже не будеш пожирати людей і народу твого не будеш надалі позбавляти дітей, говорить Господь Бог.
15. І не будеш уже чути глуму від народів, і наруги від племени не понесеш уже на собі, і народу твого надалі не будеш позбавляти дітей, – говорить Господь Бог.
16. І було до мене слово Господнє:
17. Сину людський! Коли дім Ізраїлів жив на землі своїй, він опоганював її своїм поводженням і справами своїми; шлях їхній перед лицем Моїм був, наче нечистота жінки в пору очищення її.
18. І Я вилив на них гнів Мій за кров, котру вони проливали на цій землі, і за те, що вони опоганювали її ідолами своїми.
19. І Я розпорошив їх поміж народами, і вони розпорошені по землях; Я судив їх за торованками їхніми і за ділами їхніми.
20. І прийшли вони до народів, куди пішли, і позбавили слави святе ймення Моє, тому що про них кажуть: Вони – народ Господній і вийшли з Його землі.
21. І змилувався Я над своїм йменням, котре позбавив слави дім Ізраїлів серед народів, куди прийшов.
22. Тому скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Не для вас Я вчиню це, доме Ізраїля, а заради святого ймення Мого, котре ви позбавили слави поміж народами, куди прийшли.
23. І освячу велике ймення Моє, позбавлене слави у народів, поміж котрих ви позбавили слави його, і спізнають народи, що Я – Господь, говорить Господь Бог, коли явлю на вас святість Мою перед очима їхніми.
24. І заберу вас з-поміж народів, і зберу вас з усіх країн і приведу вас на землю вашу.
25. І окроплю вас чистою водою, – і ви очиститеся від усіх мерзот ваших, і від усіх ідолів ваших очищу вас.
26. І дам вам серце нове і дух новий дам; і візьму з плоті вашої серце кам'яне, і дам вам серце тілесне.
27. І вкладу в нутро ваше дух Мій, і вчиню так, що ви будете ходити в заповідях Моїх і приписи Мої будете пильнувати і виконувати.
28. І будете жити на землі, котру Я дав батькам вашим, і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом.
29. І звільню вас від усіх нечистот ваших, і прикличу хліб і примножу його, і не дам вам страждати від голоду.
30. І примножу плоди на деревах і врожаї полів, щоб надалі не зазнати вам ганьби від народів через голод.
31. Тоді пригадайте недобрі шляхи ваші і недобрі справи ваші і відчуєте огиду самі до себе, за беззаконня ваші і за мерзоти ваші.
32. Не заради вас Я вчиню це, говорить Господь Бог, нехай буде вам відомо. Червонійте і соромтеся шляхів ваших, доме Ізраїля.
33. Так говорить Господь Бог: Того дня, коли очищу вас від усілякого беззаконня вашого і заселю міста, і відбудовані будуть руїни,
34. І спустошена земля буде оброблювана, хоч була пустелею на очах кожного зайшлого, –
35. Тоді скажуть: Оця спорожніла земля стала, – немов сад Едемський, і оці зруйновані і спорожнілі, і спустошені міста укріплені і залюднені.
36. І спізнають народи, котрі залишаться довкола вас, що Я, Господь, знову розбудовую зруйноване, засаджую спорожніле. Я – Господь, сказав – і вчинив.
37. Так говорить Господь Бог: Ось, ще і в тому явлю милість Мою домові Ізраїля, примножу їх людьми, мов отару.