1. І прийшов один із семи Ангелів, які мали сім чаш, і, розмовляючи зі мною, сказав мені: Підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, що сидить на багатьох водах.
2. Із нею чинили розпусту царі земні, і вином її розпусти упивалися ті, що мешкають на землі.
3. І повів мене в дусі у пустелю; і побачив я жінку, що сиділа на багровому звірові, виповненому іменами богохульними, з сімома головами і десятьма рогами.
4. А жінка була зодягнена в порфіру і багряницю, прикрашена золотом, коштовним камінням і перлами, і тримала золоту чашу в руці своїй, наповнену мерзотою і брудом розпусти її;
5. І на чолі в неї написане ім‘я: Таємниця, Вавилон великий, матір блудницям і мерзоті земній.
6. Я бачив, що жінка впилася кров‘ю святих і кров‘ю свідків Ісусових, і, бачивши її, здивувався дивовижжям великим.
7. І сказав мені Ангел: Чому ти дивуєшся? Я повідаю тобі таємницю цієї жінки і звіра, що носить її, і має сім голів та десять рогів,
8. Звір, котрого ти бачив, був, і нема його, і вийде з безодні, і піде на погибель; і здивуються ті, що живуть на землі, імена котрих не вписані в книгу життя від заснування світу, бачачи, що звір був, і нема його, і з‘явиться.
9. Тут розум, що має мудрість. Сім голів є сім гір, на котрих сидить жінка,
10. І сім царів, із котрих п‘ятеро упало, один є, а другий ще не прийшов і, коли прийде, не довго йому бути.
11. І звір, котрий був, і котрого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде на погибель,
12. І десять рогів, котрі ти бачив, то є десять царів, котрі поки що не одержали царства, але приймуть владу царську із звіром, як царі, на одну годину;
13. Вони мають однакові думки і передадуть силу і владу свою звірові:
14. Вони будуть воювати супроти Агнця, і Агнець переможе їх, бо Він є Господь над панами і Цар царів, і ті, що з Ним, є прикликані, і вибрані, і вірні.
15. І говорить мені: Води, що ти бачив, де сидить блудниця, є люди, і народи, і племена, і мови;
16. І десять рогів, котрі ти бачив на звірові, ці зненавидять блудницю, і розорять її, і оголять, і плоть її будуть їсти, і спалять її в огні;
17. Тому що Бог поклав їм на серце виконати Його волю, маючи одну думку, і віддати царство їхнє звірові, аж доки не справдяться слова Божі.
18. А жінка, котру ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями.