1. І побачив я Ангела, що сходив з неба; і котрий мав ключа від безодні і великого ланцюга в руці своїй.
2. Він схопив дракона, змія стародавнього, котрий є диявол і сатана, і закував на тисячу літ.
3. І вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печатку, щоб уже не спокушав народи, аж доки не скінчиться тисяча літ, а потому він має бути звільнений на короткий час.
4. І побачив я престоли і сидячих на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за Слово Боже, котрі не поклонилися звірові, ані образові його, і не прийняли ознаки на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали із Христом тисячу літ.
5. А інші з померлих не ожили, аж доки не скінчиться тисяча літ. Це – перше воскресіння.
6. Щасливий і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ними смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа, і будуть царювати з Ним тисячу літ.
7. А коли скінчиться тисяча літ, сатана буде звільнений із в‘язниці своєї, і вийде спокушати народи, що знаходяться на чотирьох кутах землі, Ґоґа і Маґоґа, і збирати їх на битву; число їхнє – як пісок морський.
8. І вийшли на ширину землі і оточили стан святих і місто улюблене.
9. І впав огонь з неба від Бога і поглинув їх:
10. А диявол, що зводив їх, кинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть страждати вдень і вночі навіки віків.
11. І побачив я великого білого престола і Того, Хто сидів на ньому, від обличчя якого втікало небо і земля, і не знайшлося їм місця.
12. І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книжки розгорнуті були, і певна книжка розгорнута, котра є книга життя; і засуджені були мертві за написаним в книгах, за вчинками своїми.
13. Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, котрі були в них: і засуджений був кожний за ділами своїми.
14. І смерть і ад укинуті в озеро вогненне. Це – смерть друга.
15. І хто не був знайдений записаним у книзі життя, той був укинутий в озеро вогненне.