глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22

Старий Завіт

Новий Завіт

Одкровення Івана Богослова 6 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Перша печатка – вершник на білому коні.

1. І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печаток, і я почув одну із тварин, котра говорила неначе громовим голосом: Іди і дивися!

2. Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, що має лука, і дано йому вінець, і вийшов він, як переможний, і щоб перемогти.

3. І коли Він зняв другу печатку, я чув другу тварину, яка говорила: Іди і дивися!

4. І вийшов другий кінь, рудявий, і сидячому на ньому дано взяти мир від землі, та щоб убивали один одного; і дано йому великого меча.

5. І коли Він зняв третю печатку, я чув третю тварину, що говорила: Іди і дивися. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, що мав у руці своїй мірку.

6. І чув я голос осередь чотирьох тварин, який казав: Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а єлею і вина не пошкоджуй.

7. І коли Він зняв четверту печатку, я чув голос четвертої тварини, що казала: Іди і дивися.

8. І я глянув, і ось, кінь буланий, і на ньому вершник, на якому ім‘я “смерть”; і ад слідував за ним, і дано їм владу над четвертою частиною землі – умертвляти мечем, і голодом, і моровицею, і звірями земними.

9. І коли Він зняв п‘яту печатку, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, котре вони мали.

10. І заволали вони дужим голосом, кажучи: Аж доки, Володарю святий та істинний, не судитимеш, і не чиниш помсти тим, що живуть на землі, за кров нашу?

11. І дано було кожному з них білі шати, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на короткий час, аж доки й співробітники їхні, і брати їхні, котрі будуть забиті, так само, як вони, доповнять число.

12. І коли Він зняв шосту печатку, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце потьмяніло, як волосяниця, і місяць став, наче кров;

13. І зорі небесні попадали на землю, немов смоковниці, потрушені дужим вітром, скидають недозрілі плоди свої;

14. І небо утаємничилось, згорнувшись, як сувій; і всіляка гора та острів зсунулися зі своїх місць;

15. І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисяцькі, і сильні, і всілякий раб, і всілякий вільний сховалися в печери і в ущелини гір;

16. І кажуть горам і камінню: Упадіть на нас і сховайте нас від обличчя Сидячого на престолі і від гніву Агнця;