1. Горе вінкові гордині п'яних єфремлян, зав'ялій квітці гарних шатів його, котрий на вершечку родючої долини переможених вином!
2. Ось, міцний і сильний у Господа, мов злива з градом і згубний вихор, мов розлита повінь бурхливої води, з силою кидає його на землю.
3. Ногами топчуть вінок гордині п'яних єфремлян.
4. І з квіткою зів'ялою пишних шатів його, котра на верхів'ї долини родючої, чиниться те саме, що буває з дозрілою передчасно смоквою, котру, як тільки хтось побачить, тієї ж миті бере рукою і поглинає її.
5. Того дня Господь Саваот буде пречудовим вінцем і славною діадемою для останку народу Свого.
6. І духом правосуддя для сидячого в судилищі і мужністю для тих, що відбивають супротивника від брами.
7. Але й ці хитаються від вина і збиваються зі шляху від сікери; священик і пророк спотикаються від міцних напоїв; переможені вином, стали безглуздими від сікери, у видінні помиляються, а в міркуваннях спотикаються.
8. Бо всі столи виповнені вивертами гидкими, немає чистого місця.
9. А кажуть: Кого хоче він навчити веденню? І кого повчати проповіддю? Відлучених від грудного молока, відлучених від персів матері?
10. Тому, що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато.
11. За те устами немічними і чужою мовою казатимуть цьому народові.
12. Їм казали: Ось, спочинок, дайте спочити знесиленому, і ось заспокоєння. Але вони не хотіли дослухатися.
13. І стало у них за словом Господа: що заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут небагато і там небагато, – так що вони підуть, і впадуть навзнак, і розіб'ються, і попадуть у пастку, і будуть спіймані.
14. Отож, слухайте слово Господнє, глузливці, правителі народу цього, котрий у Єрусалимі.
15. Оскільки ви кажете: Ми склали спілку зі смертю, і з пеклом вчинили ухвалу: коли всекараючий бич буде проходити, він не дійде до нас, – тому що брехню ми вчинили притулком для себе, і облудою прикриємо себе.
16. А тому так говорить Господь Бог: Ось, Я кладу в підвалини на Сіоні каменя, каменя випробуваного, наріжного, коштовного, міцно поставленого: віруючий в нього не осоромиться.
17. І поставлю суд мірою і правду – вагами; і градом винищиться сховок брехні, і води затоплять місце сховку.
18. І спілка ваша зі смертю скасується, і ухвала ваша з пеклом не встоїть. Коли піде всекараючий бич, ви будете потоптані.
19. І тільки-но він піде, то схопить вас; а ходити буде щоранку, день і ніч, і навіть чутки про нього будуть викликати жах.
20. Надто коротким буде ліжко, щоб простягнутися; надто вузькою ковдра, щоб загорнутися в неї.
21. Бо постане Господь, як на горі Перацім, розгнівається, як на долині в Гів'оні, щоб учинити діяння Своє, незвичайне діло, і звершити діяння Своє, чудове Своє діяння.
22. Отож, не блюзніть, щоб кайдани ваші не стали міцніші; бо Я чув від Господа, Бога Саваота, що винищення ухвалене для всієї землі.
23. Прихиліть вухо, і дослухайтеся до мого голосу; будьте уважні, і вислухайте мою мову.
24. Чи завжди землероб оре для посіву, ралить і боронує землю свою?
25. Ні, коли зрівняє її гаразд у борознах, він не сіє укропу, а також не розсіває тмину, бо розкидає пшеницю рядочками, і ячмінь на визначеній місцині, і полбу поряд з ним.
26. І такому чинові навчає його Бог його; Він наставляє його.
27. Бо не молотять чорнуху катком зубчастим, і коліс молотильних не ганяють по тминові; але палицею вибивають чорнуху, і тмин – палицею.
28. Зерновий хліб вибивають, але не розбивають його; і тягають по ньому молотильні колеса з кіньми їхніми, але не розтирають його.