1. Ось, Цар буде царювати справедливо, і князі будуть урядувати за законом.
2. І кожний з них буде, як захист од вітру і притулок від негоди, як джерела води у степу, як тінь від високої скелі на землі спраглій.
3. І очі зрячих не будуть заплющуватися, і вуха тих, що слухають, будуть завважувати.
4. І серце нерозважливих буде вміти міркувати; і недоріки розмовлятимуть гарно.
5. Невігласа вже не будуть називати шановним, а про підступного не скажуть, що він чесний.
6. Бо невіглас виповідає глупоту, і серце його виповнене беззаконням, щоб діяти лицемірно; і вимовляти облудне на Господа, душу голодного залишати без хліба і відбирати напій у спраглого.
7. У підступного і вчинки згубні: він задумує недобрі заміри, щоб погубити бідного словами неправди, хоча бідний мав би рацію.
8. А чесний і мислить про чесне і певно тримається чесноти.
9. Жінки безтурботні! Підведіться, дослухайтеся до мого голосу, доньки без клопоту! Прихиліть слух до моїх слів.
10. Мине ще кілька днів понад рік, і жахнетеся, безпечні; бо не буде збирання винограду, і пора жнив не прийде.
11. Здригніться, безтурботні! Жахніться, безпечні! Скиньте одежу, оголіться, і підпережіть крижі.
12. Будуть бити себе в груди за пречудові поля, за виноградну лозу урожайну.
13. На землі народу мого буде зростати терня і будяки, а також на всіх домах веселощів у святковому місті.
14. Бо оселі будуть залишені; гамірливе місто буде покинуте: укріплення і вежі назавжди будуть служити замість печер, притулком диких віслюків і черед, що пасуться.
15. Доки не злине на нас Дух згори, а пустеля не вчиниться садом, а сад не будуть вважати лісом.
16. Тоді суд постане в цій пустелі, і правосуддя буде провадитися на родючому полі.
17. І справою правди буде мир, і плодом правосуддя – спокій і безпека навіки.
18. Тоді народ мій буде жити в оселі миру, і в поселеннях безпечних, і в опочивальнях щасливих.
19. І град буде падати на ліс, і місто зійде в долину.