глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31
  32. 32
  33. 33
  34. 34
  35. 35
  36. 36
  37. 37
  38. 38
  39. 39
  40. 40
  41. 41
  42. 42
  43. 43
  44. 44
  45. 45
  46. 46
  47. 47
  48. 48
  49. 49
  50. 50

Старий Завіт

Новий Завіт

Ісаї 7 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Ізраїль відпадає від Бога.

1. Видіння Ісаї, Амосового сина, котре він бачив про Юдею та Єрусалим, за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, юдейських царів.

2. Послухайте, небеса, і зважай, земле; тому що Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони зчинили бунт супроти Мене.

3. Віл знає свого господаря, і віслюк – ясла хазяїна свого; а Ізраїль не знає Мене, народ Мій не розуміє.

4. Овва, народе грішний, народе, обтяжений беззаконнями, кубло злодіїв, сини погибелі! Залишили Господа, знехтували Святим Ізраїлевим, – обернулися назад.

5. По чому вас іще бити, вас, що усталюєте впертість свою? Вся голова ваша у виразках, і серце цілком вичахло.

6. Від підошви ніг до тім'я голови немає у нього живого місця; виразки, плями, гнійні рани, неочищені і не перев'язані і не зм'якшені єлеєм.

7. Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші у вас на очах пожирають чужинці; все спорожніло, наче поруйноване чужинцем.

8. І залишилася доня Сіону, мов шатро на винограднику, мов курінь на городі; наче місто в облозі.

9. Якби Господь Саваот не залишив нам невеличкого останку, то стали б ми, як Содом, були б схожі на Гомору.

10. Слухайте Слово Господнє, князі содомські; зважайте на закон Бога нашого, народе гоморський!

11. Нащо мені численні пожертви ваші? – говорить Господь. Я переситився усеспаленнями баранів і лоєм вгодованих телят; і крови бичків, і ягнят, і козлят не хочу.

12. Коли ви приходите, щоб постати перед лицем Моїм, – хто вимагає від вас, щоб ви топтали подвір'я Мої?

13. Не приносьте більше дарів намарних; кадіння огидне для Мене; новомісяччя і суботи, святкових зібрань не можу сприйняти: беззаконня – і святкування!

14. Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя; вони тягар для Мене; Мені важко нести їх.

15. І коли ви простягаєте руки ваші, Я заплющую від вас очі Мої; і коли ви утривалюєте благання ваші, Я не чую; руки ваші закривавлені.

16. Обмийтеся, очистіться; відкиньте лихі діяння ваші з-перед очей Моїх; перестаньте чинити зло.

17. Навчіться чинити добро; шукайте правди і рятуйте пригніченого; захищайте сироту, за вдову заступайтеся.

18. Відтак приходьте, і зважимо, говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багрець, – як сніг вибілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну вибілю.

19. Якщо зажадаєте і дослухаєтеся, то будете споживати щедроти землі.

20. А якщо зречетеся і будете чинити спротив, то меч пожере вас: бо уста Господні говорять.

21. Як учинилася блудницею вірна столиця, виповнена правосуддям! Правда панувала в ній, а тепер – душогубці!

22. Срібло твоє стало згаром, вино твоє зіпсоване водою.

23. Князі твої порушники закону і спільники злодіїв; усі вони на гостинці ласі і за дарунками в гонах; не захищають сироти, і справу вдови не беруть до уваги.

24. А тому говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїля: О, вдовольню Я Себе над супротивниками Моїми і помщуся ворогам Моїм.

25. І кину на тебе руку Мою, і, немов лугом, (содою) вичищу домішки з тебе, і заберу від тебе все олово.

26. І знову буду настановляти тобі суддів, як передніше, і радників, як на початку; тоді будуть казати про тебе: місто правди, столиця вірна.

27. Сіон урятується правосуддям, і навернені сини його – правдою.

28. А всім відступникам і грішникам – погибель, а ті, що залишили Господа, винищаться.

29. Вони будуть осоромлені за діброви, котрі аж такі бажані для вас, і посоромлені за сади, котрі ви собі вибрали.

30. Бо ви будете, мов дуб, на якому зів'яло листя, і як сад, у котрому немає води.