1. Горе тим, котрі йдуть до Єгипту по допомогу, сподіваються на своїх коней, і покладаються на колісниці, тому що їх багато, і на вершників, бо вони вельми міцні, а на Святого Ізраїлевого не дивляться і до Господа не поспішають.
2. Але премудрий Він: і наведе лихо, і не зречеться Своїх слів; повстане супроти дому лиходіїв і супроти допомоги тим, що чинять беззаконня.
3. І єгиптяни – люди, а не Бог; і коні їхні – плоть, а не дух. І простягне руку Свою Господь, і спіткнеться захисник, і впаде той, кого захищають, і всі разом загинуть.
4. Бо так сказав мені Господь: Як лев, як барс, що реве над своєю здобиччю тоді, коли багато пастухів кричать на нього, від ґвалту їхнього не здригнеться; чисельности їхній не поступиться: так Господь Саваот зійде воювати за гору Сіон і за пагорб його.
5. Як птахи пташенят, так Господь Саваот накриє Єрусалим, захистить і визволить, помилує і врятує.
6. Зверніться до Того, від Котрого ви далеко відпали, сини Ізраїля!
7. Того дня відкине кожна людина своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, котрих руки ваші вчинили вам на гріх.
8. І Ашшур упаде не від меча потужної людини, не меч посередньої людини винищить його, – бо він уникне меча, і юнаки його будуть батраками.