глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31

Старий Завіт

Новий Завіт

Притчі 1 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Повчання молодим. Погроза неслухняним.

1. Притчі Соломона, сина Давидового, царя ізраїльського.

2. Щоб спізнати мудрість, повчання, зрозуміти слова розуму розсудливі;

3. Засвоїти (собі) добру науку, правосуддя суду і справедливість;

4. Простим дати кмітливість, юнакові – знання і розважливість;

5. Послухає мудрий і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;

6. Щоб розуміти притчу і тлумачення, слова мудрих і загадки їхні.

7. Початок мудрости – страх Господній; лише безглузді нехтують мудрістю і повчанням.

8. Слухай, сину мій, повчання батька твого, і не відкидай науки матері твоєї.

9. Тому що це гарний вінець для голови твоєї і прикраса тобі на шию.

10. Сину мій! Якщо схилятимуть тебе грішники, не погоджуйся.

11. Якщо будуть казати: Йди з нами, вчинимо засідку для крови, засядемо на безневинного,

12. Живими поглинемо їх, як шеол, і – такими, що сходять в могилу;

13. Наберемо всілякого коштовного майна, виповнимо оселі наші здобиччю;

14. Кидай твій жереб серед нас, нехай торбу маємо одну на всіх.

15. Сину мій! Не ходи дорогою з ними, притримай ногу твою від стежини їхньої,

16. Тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.

17. На очах усіх птахів марно розвішувати сіть;

18. А засідку вчиняють на власну кров, і чигають на своє життя.

19. Отакі шляхи кожного, хто жадає чужого добра: воно відбере життя у володарів його.

20. Мудрість кричить на вулиці, на майданах підносить (вона) свій голос,

21. На чільних місцях зібрань вигукує, при вході до міських брам промовляє слова свої;

22. Доки, невігласи, будете любити неуцтво? Доки глузії будуть насолоджуватися своїми глузами? І доки безглузді будуть ненавидіти знання?

23. Наверніться до мого викриття: ось, я виллю на вас дух мій, повідаю вам слова мої.

24. Тому що я кликала, а ви не підкорилися; простягала руку мою, та ніхто не зважив.

25. І ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.

26. За це я буду сміятися з вашого нещастя; і радітиму, коли запопаде вас жах;

27. Коли запопаде вас жах, мов буря, і лихо, мовби вихор, прилине до вас; коли упаде на вас скорбота і тісноти,

28. Тоді будуть кликати мене, а я не відповідатиму; з ранку будуть шукати мене, але не знайдуть мене.

29. За те, що вони зненавиділи знання і не вибрали для себе страху Господнього,

30. Не прийняли поради моєї, знехтували усіми викриттями моїми;

31. За це будуть вони насичуватися від плодів шляхів своїх і наситяться від помислів їхніх.

32. Тому що відступництво невігласів уб'є їх; і безпечність безглуздих погубить їх.