глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31

Старий Завіт

Новий Завіт

Притчі 28 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Мудрість приносить добро. Гріх і облуда приносять загибель.

1. Людина, котру викривають, ожорсточує свою шию, наразі зазнає поразки, і не буде їй зцілення.

2. Коли праведників постає багато, радіє народ; а коли володарює нечестивий – народ стогне.

3. Людина, котра любить мудрість, тішить батька свого; а хто спілкується з блудницями, той змарнує маєток.

4. Цар правосуддям утверджує країну, а той, що полюбляє дарунки, спустошує її.

5. Людина, котра лестить другові своєму, розстеляє сіть ногам його.

6. У гріхові лихої людини – тенета для неї, а праведник тішиться і радіє.

7. Праведний уважно вивчає позов бідних, а лиходій нехтує справою.

8. Люди розбещені підбурюють місто, а мудрі упокорюють заколот.

9. Розумний чоловік, судячись із чоловіком благуватим, чи гнівається, чи сміється, – не має спокою.

10. Кровожерні люди ненавидять безвадного, а праведні піклуються про його життя.

11. Безглуздий увесь гнів свій виливає, а мудрий упокорює його.

12. Якщо князь дослухається брехливих слів, то всі служники його не відають честі.

13. Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того і того дає Господь.

14. Якщо цар судить убогих за правдою, то престол його назавжди усталиться.

15. Різка і викриття дають мудрість; але підліток, залишений без уваги, вчиняє сором матері.

16. Коли множаться нечестиві, множиться і беззаконня; але праведні побачать загибель їхню.

17. Карай сина свого, і він принесе тобі спокій і втішить душу твою.

18. Без одкровення згори народ розбещений, а той, що пильнує закон, блаженний.

19. Словами не навчити раба; тому що хоч і розуміє їх, та не упокорюється.

20. Чи бачив ти людину необачну у словах своїх? На безглуздого більше надії, аніж на неї.

21. Якщо із самого дитинства виховувати служника в розкошах, то згодом він забажає бути сином.

22. Гнівлива людина започатковує сварку, і запальний багато грішить.

23. Гординя людини принижує її, а впокорений дух набуває честі.

24. Хто ділиться із злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не зголошує про те.

25. Страх перед людьми налаштовує сіть; а той, що сподівається на Господа, буде в безпеці.

26. Багато тих, що шукають прихильного обличчя у князя, але доля в людини від Господа.