глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31

Старий Завіт

Новий Завіт

Притчі 26 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Продовження. Попередження супроти самопохвали.

1. Не хвалися завтрашнім днем, тому що не відаєш, що той день принесе.

2. Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, – чужий, а не язик твій.

3. Великий камінь, вагомий і пісок; але гнів глупака важчий від обидвох.

4. Жорстокий гнів, невтримна лють; але хто здолає ревнощі?

5. Краще відверте викриття, аніж утаємничена любов.

6. Щирі докори від люблячого, і брехливі поцілунки ненависника.

7. Сита душа розтоптує навіть щільники, а голодній душі все гірке солодке.

8. Як птах, що гніздо своє покинув, отак і людина, що залишила місце своє.

9. Олива і кадіння тішать серця; так само приємний будь-кому друг сердечний порадою своєю.

10. Не залишай друга свого і друга твого батька, і в дім брата твого не ходи в день лихий для тебе; краще сусід поблизу, аніж брат, що далеко.

11. Будь мудрим, сину мій, і втішай серце моє; і я знатиму, що відповідати моєму обмовникові.

12. Розважливий бачить біду і ховається; а недосвідчені йдуть наперед і зазнають покарання.

13. Візьми в нього одежу його, тому що він дав поруку за чужинця; і за стороннього візьми від нього заклад.

14. Хто голосно вихваляє друга твого з раннього ранку, того вважатимуть за обмовника.

15. Безнастанний капіж дощового дня і сварлива дружина – однакові.

16. Хто хоче приховати її, той хоче утаємничити вітер і оливу в правиці своїй, що дасть знати про себе.

17. Залізо залізом гострять, і чоловік загострює погляд друга свого.

18. Хто стереже смоковницю, той буде їсти плоди її; і хто береже володаря свого, той буде в пошані.

19. Як у воді обличчя – до обличчя, так серце людини – до людини.

20. Шеол і Аваддон – невситимі; такі ж невситимі й очі людські.

21. Що плавильня для срібла, а горнило – для золота, те саме для людини уста, котрі хвалять її.

22. Товчи глупака в ступі товкачем разом із зерном – не зійде з нього глупота його.

23. Гаразд пильнуй за худобою твоєю, і добре дбай про свої череди;

24. Тому що багатство не навіки, та й влада хіба від роду й до роду?

25. Проростає трава, і з'являється отава, і збирають трави в горах.

26. Вівці – на одяг тобі, і кози – на купівлю поля.