1. Не хвалися завтрашнім днем, тому що не відаєш, що той день принесе.
2. Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, – чужий, а не язик твій.
3. Великий камінь, вагомий і пісок; але гнів глупака важчий від обидвох.
4. Жорстокий гнів, невтримна лють; але хто здолає ревнощі?
5. Краще відверте викриття, аніж утаємничена любов.
6. Щирі докори від люблячого, і брехливі поцілунки ненависника.
7. Сита душа розтоптує навіть щільники, а голодній душі все гірке солодке.
8. Як птах, що гніздо своє покинув, отак і людина, що залишила місце своє.
9. Олива і кадіння тішать серця; так само приємний будь-кому друг сердечний порадою своєю.
10. Не залишай друга свого і друга твого батька, і в дім брата твого не ходи в день лихий для тебе; краще сусід поблизу, аніж брат, що далеко.
11. Будь мудрим, сину мій, і втішай серце моє; і я знатиму, що відповідати моєму обмовникові.
12. Розважливий бачить біду і ховається; а недосвідчені йдуть наперед і зазнають покарання.
13. Візьми в нього одежу його, тому що він дав поруку за чужинця; і за стороннього візьми від нього заклад.
14. Хто голосно вихваляє друга твого з раннього ранку, того вважатимуть за обмовника.
15. Безнастанний капіж дощового дня і сварлива дружина – однакові.
16. Хто хоче приховати її, той хоче утаємничити вітер і оливу в правиці своїй, що дасть знати про себе.
17. Залізо залізом гострять, і чоловік загострює погляд друга свого.
18. Хто стереже смоковницю, той буде їсти плоди її; і хто береже володаря свого, той буде в пошані.
19. Як у воді обличчя – до обличчя, так серце людини – до людини.
20. Шеол і Аваддон – невситимі; такі ж невситимі й очі людські.
21. Що плавильня для срібла, а горнило – для золота, те саме для людини уста, котрі хвалять її.
22. Товчи глупака в ступі товкачем разом із зерном – не зійде з нього глупота його.
23. Гаразд пильнуй за худобою твоєю, і добре дбай про свої череди;
24. Тому що багатство не навіки, та й влада хіба від роду й до роду?
25. Проростає трава, і з'являється отава, і збирають трави в горах.
26. Вівці – на одяг тобі, і кози – на купівлю поля.