1. Серце царя в руці Господа, мов потоки води, і куди забажає, Він спрямовує його.
2. Усі шляхи людини досконалі в її очах, але Господь зважує серця.
3. Учиняти правду і правосуддя – більше до вподоби Господові, аніж пожертва.
4. Пихатість очей і зарозумілість серця, що вирізняє лиходіїв, – гріх.
5. Помисли старанного прагнуть достатку, а квапливий зазнає збитків.
6. Надбання скарбів брехливим язиком – скороминущий подмух тих, що шукають смерти.
7. Насильство лиходіїв упаде на них: тому що вони зреклися пильнувати правду.
8. Кривий шлях людини розпутної; а хто чистий, той діє належним чином.
9. Краще мешкати в кутку на даху, аніж із сварливою дружиною у просторій оселі.
10. Душа лиходія прагне зла; не знайде милости в очах його навіть друг його.
11. Коли карають облудника, звичайний стає мудрим, і коли повчають мудрого, то він набуває пізнання.
12. Праведник спостерігає за домом лиходія: як зазнають лиходії біди.
13. Хто затуляє вухо своє на крик бідака, той сам буде волати, – і не почують його.
14. Подарунок утаємничений загасить гнів, і дарунок у пазуху – велику лють.
15. Пильнувати правосуддя – радість для праведника і страх для тих, що вчиняють зло.
16. Людина, що збочила із стежки розуму, відпровадиться в зібрання мертвих.
17. Хто любить веселитися, той збідніє; а хто любить вино та олію, не розбагатіє.
18. Викупом буде за праведного лиходій і за щирого – лукавий.
19. Краще жити на землі пустельній, ніж із дружиною сварливою і сердитою.
20. Жаданий скарб і олія – в домі мудрого; а глупак їх прогайнує.
21. Той, що пильнує правду і милість, знайде життя, правду і славу.
22. Мудрий захоплює міста і руйнує фортецю, на котру вони сподівалися.
23. Хто стереже уста свої і язика свого, той береже від лиха душу свою.
24. Зарозумілий злодій – облудник ім'я йому – діє з надмірною пихою.
25. Пожадання ледаря погубить його, тому що руки його відмовляються працювати.
26. Він щодня вельми жадає, а праведник дає і не шкодує.
27. Пожертва лиходіїв – мерзота, надто, коли з лукавством приносять її.
28. Брехливий свідок загине; а людина, котра сповідає про те, що знає, буде говорити завжди.
29. Людина недобра зухвала обличчям своїм; а праведна прямує добрим шляхом своїм.
30. Немає мудрости, і немає розуму, і немає поради поза Господом.