1. І відповідав Йов, і сказав:
2. Справді, тільки ви люди, і з вами помре мудрість!
3. Але я маю розум, як у вас; не нижчий я від вас; і хто не відає цього ж таки?
4. Посміховиськом став я для сусіда свого, я, котрий звертався до Бога, і котрому Він відповідав; посміховиськом – чоловік праведний, безневинний.
5. Палаючий смолоскип зневажений у думках того, хто відчуває себе у безпеці, він (смолоскип) приготовлений для тих, чия нога ковзає.
6. Спокійні шатра у грабіжників, і безпечні у тих, що дратують Бога, у чиї руки Бог приносить щедро.
7. І справді: запитай у скотини, і навчить тебе, – у птаха небесного, – і звістить тобі;
8. Або побесідуй із землею, і наставить тебе, і скажуть тобі рибини морські.
9. Хто з усього цього не спізнає, що рука Господа утворила це?
10. У Його руці душа всього живого, і дихання всілякої людської плоті.
11. Чи не вухо розбирає слова і чи не язик розпізнає смак їжі?
12. У старцях мудрість, і в довголітніх розум.
13. У Нього премудрість і сила; Його поради і розум.
14. Що Він зруйнує, те не відбудується; кого Він замкне, ніхто його не відімкне.
15. Зупинить води, і все повисихає; випустить їх, – і оновлять землю.
16. У Нього могутність і голос мудрости, перед Ним той, що блукає, і той, що заводить у блуд.
17. Він учиняє радників недолугими (оголеними), і суддів робить безглуздими.
18. Він розв'язує пута царів і поясом обперізує стегна їхні.
19. Князів позбавляє честі і кидає хоробрих.
20. Відбирає мову у велемовних і старців позбавляє глузду.
21. Покриває соромом вельможних, і сили могутніх знесилює.
22. Відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну.
23. Примножує народи і винищує їх; розпорошує народи і збирає їх.
24. Відбирає розум у старшин народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів.