глави

  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
  6. 6
  7. 7
  8. 8
  9. 9
  10. 10
  11. 11
  12. 12
  13. 13
  14. 14
  15. 15
  16. 16
  17. 17
  18. 18
  19. 19
  20. 20
  21. 21
  22. 22
  23. 23
  24. 24
  25. 25
  26. 26
  27. 27
  28. 28
  29. 29
  30. 30
  31. 31
  32. 32
  33. 33
  34. 34
  35. 35
  36. 36
  37. 37
  38. 38
  39. 39
  40. 40
  41. 41
  42. 42

Старий Завіт

Новий Завіт

Йова 22 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

Мовлене Єліфазом утретє. Він вважає Йова грішником.

1. І відповідав Єліфаз теманянин, і сказав:

2. Хіба може людина приносити користь Богові? Розумний приносить користь самому собі.

3. Що то за вдоволення Вседержителеві, що ти праведний? І чи буде Йому вигода від того, що ти утримуєш шляхи свої чистими?

4. Невже Він, боячись тебе, почне змагатися з тобою, і піде судитися з тобою?

5. Авжеж, злість твоя величезна, і злочинам твоїм немає кінця!

6. Певне, ти брав у заставу від братів своїх задарма і з напівоголених одежу стягав.

7. Не гамував спрагу спраглому на воду, і голодному не давав хліба;

8. А чоловікові заможному ти давав землю, і можний оселявся на ній.

9. Вдів ти відштовхував ні з чим, і сиріт залишав з порожніми руками.

10. За це довкола тебе пастки, і виповнив тебе наглий жах.

11. Або пітьма, в котрій ти анічого не бачиш, і численні води покрили тебе.

12. Чи не Бог є над небом? Поглянь угору на зорі, як вони високо!

13. І ти кажеш: Що знає Бог? Чи може Він судити крізь морок?

14. Хмарини – запона Його, тож Він не бачить, а ходить лише по небесному полі.

15. Невже ти тримаєшся шляху старожитніх, по котрому йшли люди непокірні,

16. Котрі дочасно були винищені, коли вода підмила підмурки їхні?

17. Вони казали Богові: Відступися од нас; і що вчинить їм Вседержитель?

18. А Він виповнював оселі їхні добром. Але порада нечестивих будь далеко від мене!

19. Бачили праведники і раділи, і безневинний насміхався з них.

20. Ворог наш понищений, а тих, що залишилися після них, пожер вогонь.

21. Наближся ж до Нього і матимеш спокій; через це прийде до тебе добро.

22. Прийми з уст Його закона і поклади слова Його в серце твоє;

23. Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, відкинеш беззаконня від шатра твого.

24. І будеш перетворювати на тлін блискучий метал, і в каміння потоків золото офірське.

25. І буде Вседержитель твоїм захистом і блискучим сріблом у тебе.

26. Бо тоді будеш радіти Вседержителем, і піднесеш до Бога лице твоє.

27. Помолишся до Нього, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої,

28. Покладеш намір, і він справдиться в тебе; і над шляхами твоїми буде сяяти світло.

29. Коли хтось принижений буде, ти скажеш: Підвищуйся! І Він порятує ницого.