1. Отож, вислухай, Йове, думки мої і зважай на всі слова мої.
2. Ось, я розтулю уста мої, язик мій говорить у роті моєму.
3. Слова мої від щирости мого серця і уста мої виречуть знання чисто.
4. Дух Божий утворив мене, і дихання Вседержителя дало мені життя.
5. Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною.
6. Ось, я за бажанням твоїм, – замість Бога. Я витворений також із глини.
7. Тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде заважкою для тебе.
8. Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів:
9. Чистий я, без вади, безневинний я, і немає в мені неправди;
10. А Він знайшов звинувачення супроти мене і вважає мене Своїм супротивником.
11. Забив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма шляхами моїми.
12. Ось у цьому ти помиляєшся, відповідаю тобі; тому що Бог вищий людини.
13. Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту за жодні справи Свої.
14. Бог говорить один раз і, якщо того не почують, вдруге.
15. Уві сні, в нічному видінні, коли сон приходить до людей, під час дрімоти на ложі.
16. Тоді Він відкриває вухо людини і залишає Свою настанову.
17. Щоб відхилити людину од якогось вчинку і відібрати у неї гордощі,
18. Щоб відвести душу її від провалля і життя її від урази мечем.
19. Або ж вона наставляється на розум хворобою на ложі своєму і жорстоким болем у всіх кістках своїх, –
20. І життя її одвертається від хліба, і душа її від улюбленої страви.
21. Плоть на ній марніє, аж так, що її не видно, і з'являються кості її, котрих не було видно.
22. І душа її наближається до могили, і життя її – до смерти.
23. Якщо є у неї Ангел – наставник, один із тисячі, аби показати людині достеменний шлях її, –
24. Бог змилується над нею і скаже: Звільни її від могили; Я знайшов викупа.
25. Тоді тіло її стане кращим, аніж замолоду; вона повернеться у дні юности своєї.
26. Буде молитися до Бога, і Він милостивий до неї; з радістю споглядає на обличчя її і повертає людині праведність її.
27. Вона буде дивитися на людей і говоритиме: Грішила я і спотворювала правду, а мені не відплачено;
28. Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.
29. Ось, усе це чинить Бог часто з людиною,
30. Щоб відвести душу її від могили, і просвітити її світлом живих.
31. Зважай, Йове, слухай мене, і мовчи, а я буду говорити.
32. Якщо маєш щось сказати, відповідай і кажи, тому що я прагну твого виправдання.